У Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові відкрили виставку «ТУТ», яка вперше об’єднала роботи трьох відомих українських митців – скульпторів Василя Ярича, Олександра Дяченка та живописця Олександра Бабака. Відкриття відбулося за участі міського голови Львова Андрія Садового, представників культурного середовища та відвідувачів.
Експозиція вибудувана навколо поняття «тут» як позначення місця, присутності та способу існування людини у світі. Скульптури Василя Ярича й Олександра Дяченка разом із живописом Олександра Бабака об’єднані темою тілесності та присутності людини на землі. Людське тіло в просторі виставки подане як первинне «тут» – точка відліку, з якої людина пізнає простір, час і себе.
Міський голова Львова Андрій Садовий під час відкриття наголосив на особливій взаємодії творів, відзначивши їхню роботу з кольором, масштабом та атмосферою простору, а також емоційний вплив живопису Олександра Бабака.
На виставці представлено роботи, що охоплюють період від 1984 до 2026 року. До експозиції увійшли дванадцять пластичних творів Василя Ярича, сім скульптур Олександра Дяченка та понад десять великих живописних полотен Олександра Бабака, серед яких знакові роботи із серій «Grisaille», «Рікою» та «Хмари». Відвідувачі можуть побачити еволюцію авторських підходів, у яких поєднано філософське осмислення людини і світу з досконалою пластичною формою та виразною живописною мовою.
За словами уповноваженої Львівської міської ради з питань культури Наталії Бунди, проєкт є унікальним, адже трьох митців раніше не презентували разом в одному виставковому просторі. Вона звернула увагу на поєднання живопису й скульптури з використанням різних матеріалів, а також на те, що роботи торкаються тем болю, війни та втрати, водночас допомагаючи пережити ці стани. У полотнах поруч із темними барвами присутні життєствердні яскраво-жовті відтінки та насичені рожево-червоні півонії, а природні кольори каменю, граніту й мармуру у скульптурах вступають у діалог із живописом.
Особливе місце займають твори, які публіка бачить уперше. Серед них – скульптурна композиція Василя Ярича «Адам і Єва» (гіпс, 2026), скульптура Олександра Дяченка «Піраміда» (бронза, 2025–2026) та картина Олександра Бабака «Ноги» (полотно, акрил, 2026).
Василь Ярич – один із найвідоміших українських скульпторів сучасності. Він народився 1951 року на Івано-Франківщині, закінчив Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва, працює у станковій та монументальній скульптурі з бронзою, каменем, деревом і теракотою. Є автором понад шістсот творів, зокрема пам’ятника королю Данилові у Львові, пам’ятника «Просвіті» та меморіального комплексу «Борцям за волю України» у Стрию.
Олександр Дяченко народився у Києві в родині художників, після навчання у Львові працює з каменем, керамікою та бронзою. Серед його відомих робіт – пам’ятник Омелянові Ковчу на території колишнього концтабору Майданек у Польщі, меморіал пам’яті жертв Голокосту в Мелітополі та меморіальна композиція Миколі Амосову в Києві.
Олександр Бабак – один із представників Нової української хвилі. Він народився 1957 року в Києві, навчався у Республіканській художній школі імені Тараса Шевченка та Київському художньому інституті, був учасником артгурту «Живописний заповідник» та творчого об’єднання «ЧервонеЧорне». Серед його відомих робіт – художнє оформлення станцій київського метро «Осокорки» та «Видубичі».