«Сам не знаю, де загину…»
З пісні «Ой, пливе кача…»
Хай дзвони скорботні
країну розбудять, як грім.
Нехай стрепенеться
рутини і ситості раб:
війна – не бестселер
і, звісно,
судилось не всім
її осягнути
до тої останньої крап…
…за тебе, Вкраїно,
тривога фантомно пече.
Душа невагома –
по синьому плесу –
в-над вись.
Горнило прозріння:
я обраний смертю.
Та ще
попереду Вічність.
І час відпустити «колись».
Так праглося жити!
Радіти й кохати – щоб аж…
Тримайтеся, друзі.
Матусю, пробачте за все.
Ріка піднебесна
до Бога мій човник несе…
Прийми, рідна земле,
тяжкий свій
«200-ий вантаж».
Любов БЕНЕДИШИН.
м. Сокаль, 23.06.2014.
Поезія