Ближче до обіду уже прийшло чимало людей. Поляки обіймалися з українцями, українці – з поляками, заходили в капличку, молилися, пили воду з чудодійного джерела.
Петро Сидор з Белза співає у церковному хорі, він зазначив, що приходить сюди, відколи відбуваються відправи. Йому тут цікаво, бо на це місце з'їжджаються люди з усієї Сокальщини, приходять поляки та українці. Їх цікаво послухати. А після відправи завжди є гарний концерт, де переплітаються українські і польські пісні.
Хористи церковного хору Белзької церкви, від самого початку днів добросусідства, щороку відспівують Святу Літургію на українсько-польському кордоні. Диригент цього хору Любов Плахтина пригадала, як сюди приїжджав кардинал Мирослав Любачівський, тоді була архієрейська Служба Божа. Жінка із жалем розповіла, що доля порозкидала людей по світу, розділивши їх кордоном. Їм було дуже важко, це навіть не передати словами. Нині на один день відкритий кордон, українці йдуть в гості у Польщу, поляки – в Україну. Жителі ближніх сіл вільно спілкуються одні з одними, розуміють польську і українську мови без перекладачів, добре було б ще уникнути паспортного контролю, адже ми цивілізовані народи.
Діяла тут виставка виробів ручної роботи учнів Сокальського будинку дитячої та учнівської творчості, а також керівників гуртків – Марії Бобешко, Оксани Сумбаєвої, Алли Смаль, Оксани Звірко, Любові Шеремети. Бажаючі могли придбати вироби з паперу чи бісеру, вишивку, ткані килимки. Поляки розглядали вишиті рушники майстринь, сорочки-вишиванки, серветки, хвалили наших жінок і дівчат: "Тільки українки можуть вишити таку красу!"
Приїхали на святкування і члени районної Асоціації інвалідів, які привезли вироби, виготовлені членами гуртка "Промінь надії".
Микола Вусик з с. Карів розповів, що сюди приходить щорічно, має друга з Томашова, тому 28 серпня зустрічаються на цьому місці. Діляться, що важливого сталося в житті кожного, частуються і розходяться до наступного року. Він вважає, що такі заходи потрібно організовувати частіше.
Анна Ліс з Магнувка (Республіка Польща) на святкування прийшла з родиною. Ось що вона розповіла: "Ідемо до каплиці, поп'ємо холодної джерельної води з кринички, помолимося. Моя невістка, Анна, родом з Белза, працює вчителем у музичній школі, а нині співатиме в хорі під час Святочної Літургії. В попередні роки було більше людей, а нині трохи менше, бо будній день, всі на роботах, а коли святкування припадають на вихідні, то людей завжди набагато більше. Ми маємо родину в с. Заболоття, після відправи обов'язково туди поїдемо, підемо на цвинтар, відвідаємо родичів і ввечері повернемось у Польщу. Пригадую, колись давно тут не було кордону, ми ходили в ліс по ягоди, гриби, а нині тут – колючий дріт, який роз'єднує наші народи. Добре, що є такий день, коли відкритий кордон, лише кілька кілометрів і ми вже в Україні, зустрічаємось з рідними, друзями, ділимося новинами. Як дасть Бог здоров'я, то і надалі буду приходити сюди на свято Успіння Пресвятої Богородиці…"
Після дебатів "Кордон, який ділить", які проходили в Корчминській церкві за участю голови районної ради Ігоря Дацюка, одного з ініціаторів підписання угод про транскордонне співробітництво Миколи Пшевлоцького, Белзького міського голови Володимира Мухи, польська та українська делегації, представники польських громад на чолі з священиками прийшли на кордон. Вони принесли копію чудотворної ікони Матері Божої Корчминської. Тут їх з українським короваєм зустрічали голова Сокальської райдержадміністрації Наталія Карташова, Корчівський сільський голова Галина Сідельник та інші.
Розпочалось святкування зі Служби Божої, яку відправили семеро українських та польських священиків на чолі з отцем Стефаном Батрухом, настоятелем греко-католицької церкви у м. Люблін. Він – ініціатор проведення транскордонних днів добросусідства на українсько-польському кордоні.
Отець Стефан Батрух, який ще є головою фундації духовної культури пограниччя, у проповіді після святочної Літургії промовив: "Сьогодні ми зібралися на цьому благодатному місці, щоб, з одного боку – вшанувати Матір Божу, а з другого – попросити в неї заступництва у щоденних справах, які доводиться нам переживати. На кордон між Стаївкою та Корчмином ми приходимо просити, щоб як братні сусідні народи, поляки і українці, вміли жити в злагоді, любові, в добрих взаємовідносинах, бо ми усі – єдиний слов'янський народ. Просімо в Пречистої Діви Марії, щоб ми вміли простягнути один одному руку помочі, могли відкрити своє серце і разом подолали кордони, не тільки ці, що нас відділяють, але також і ті, які є в наших думках, спричинені різними кривдами, болями, тривогами. В повоєнні роки це місце знищили, була спроба затерти слід історії, про що можуть розказати ці столітні липи, вони є німими свідками трагедії. Але Божа воля була така, що ми почали тут зустрічатись і сьогодні молимося тут уже вдесяте. Нехай Боже благословення зійде на усіх вас і ваші родини".
На святі були присутні гості: війт гміни Ульхувек Лукаш Клембек, староста Томашівського повіту Ян Ковальчик, міський голова Томашева Войцик Жуковський, Генеральний консул України в Любліні Іван Грицак, представники і коменданти надбужанського відділу прикордонної служби – Ярослав Франчак, Яцик Бартман, голова Сокальської райдержадміністрації Наталія Карташова, голова районної ради Ігор Дацюк, в. о. директора Департаменту міжнародного співробітництва та євроінтеграції Львівської ОДА Лев Захарчишин, заступник голови РДА Лариса Фарин, керівник апарату РДА Марія Христинич, Корчівський сільський голова Галина Сідельник, Белзький міський голова Володимир Муха, депутат обласної ради Роман Швед, в. о. начальника відділу культури, охорони культурної спадщини, туризму та релігій Мирослава Михайлюк, співорганізатори і перші починателі корчминського празника – Олег Солодяк і Микола Пшевлоцький.
Голова Сокальської РДА Наталія Карташова сказала: "Десять років тому справдилася мрія польського та українського народів скласти спільну молитву до Пресвятої Богородиці. Сьогодні ми вдесяте проводимо дні добросусідства, це стало можливим завдяки добрій волі польського та українського народів, але, в першу чергу, – це ініціатива отця Стефана Батруха, за це йому дякую. Корчминські дні добросусідства – добра нагода для влади, духовенства обійнятися, об'єднатися, здійснити все задумане. Сьогодні Україна – це держава, яка має свою історію, культуру, творить своє майбуття, і сьогоднішній вектор нашого розвитку – європейський, для українців важливо, щоб цей непростий шлях до євроінтеграції ми долали спільно, разом з польським народом".
Голова Сокальської районної ради Ігор Дацюк зазначив: "Багато з присутніх на святі сьогодні подолали не одну сотню кілометрів, аби відвідати рідні місця, де народилися, де ходили до церкви, де їх родинне коріння. Нині вдесяте молимося на цьому місці, де колись була церква, українське село. Ще минулого року Асоціація міських і сільських голів Сокальського району розпочала акцію щодо збору підписів за відкриття піших митних переходів у Белзі, Угнові, Варяжі. Нині цю справу продовжуємо, уже зібрали понад 5 тисяч підписів для того, щоб звернутись до центральної влади в Україні та в Польщі, аби пішохідні пункти пропуску були відкриті на наших теренах. Це дасть змогу родинам частіше провідувати одні одних, ходити до церкви чи костелу по обидва боки кордону. Я думаю, що керівництво Томашівського повіту сприятиме нам в цьому питанні. Ще раз вітаю усіх на святі, сподіваюсь, що такі зустрічі принесуть нашим народам мир, дружбу, а державам – процвітання!"
Від імені Львівської обласної ради з днями добросусідства усіх вітав депутат від Сокальщини Роман Швед: "Дякую всім, хто нині разом з нами складав данину пам'яті. Ці столітні липи повертають нас у минуле, дарують любов, яку не можна розірвати чи спиляти, ця любов – багаторічна, між українським і польським народом. Я дякую ініціативній групі, яка організовує дні добросусідства. Думаю, недалекий той час, коли між нашими державами не буде кордонів і ми житимемо дружно".
Корчівський сільський голова Галина Сідельник зазначила: "Від усієї громади дякую голові Сокальської райдержадміністрації Наталії Карташовій, керівнику апарату Марії Христинич, голові районної ради Ігорю Дацюку за сприяння у проведенні нинішнього празника. Завдяки нашим спільним старанням сьогоднішнє свято ми провели на високому рівні. Слова подяки виголошую людям, які щороку долучаються до проведення корчминського празника – о. Стефану Батруху, Ігорю Войтовичу, Миколі Пшевлоцькому, Ользі Гулич, Роману Монастирському, Миколі Мисаку, Петру Пилипчуку, Олегу Солодяку, Сергію Касяну, Василю Конику, усім парафіянам Стаївської церкви та багатьом іншим. Угода між нашою сільрадою і гміною Ульхувек, це – шлях до євроінтеграції, до Європейського Союзу, до поліпшення життя. Дякую усім за спільну молитву".
На завершення вітальних слів війт гміни Ульхувек Лукаш Клембек та Корчівський сільський голова Галина Сідельник підписали угоду про співпрацю між Корчівською сільською радою та гміною Ульхувек.
Опісля слово мав отець Михайло Корицький, настоятель храму св. арх. Михаїла с. Стаївка. Відбулось освячення води у криничці і єлеєпомазання, панахида біля пам'ятника борцям за волю України. Ігор Дацюк та Наталія Карташова поклали вінки до його підніжжя.
Згодом для присутніх співали і танцювали аматори художньої самодіяльності, гурт зі Львова. Люди обіймалися, раділи зустрічі з родичами, друзями, ішли в гості до Стаївки, Корчмина та навколишніх сіл. Ввечері поляки та українці перетинали кордон на свою Батьківщину, верталися додому щасливі, бо побачили рідних, знайомих, набрали води з чудодійного джерела, побували на батьківській землі. І саме це їм зігрівало душу і серце.
Ольга ДИЛИН.
Фото автора.
