Життя людини в календарному році поділено на будні і свята. Серед церковних свят, що їх святкують всі християни, є особливі для кожної громади – це храмовий празник. Днем великого духовного піднесення і радості для парафіян нашого храму є свято Перенесення мощей святителя Миколая з Мирлікії в м. Бар або, як його в народі ще називають, літнього Миколая.
Для віруючих християн храмове свято – надзвичайна подія, бо то є пам'ять про той день, коли новозбудований храм було посвячено і вперше в ньому відправлялась Божественна Літургія. І хоч минуло багато років, і ті, хто зводили храм ще в сімнадцятому столітті, давно вже відійшли у вічність, однак пам'ять про цю подію живе у їхніх нащадках.
Кожен чоловік, знаючи про цей величний день, по-особливому готується до нього, не тільки сам вбирається у святковий стрій, але і робить все для того, щоби парафіяльна церква жила тим величавим святом.
Престольний празник святителя Миколая випав цього року на неділю. Парафіяни з нетерпінням очікували духовенства, яке мало прибути на храмовий празник. Цьогорічне свято принесло велику радість для парафіян нашого храму. З Божою ласкою, власними зусиллями, на пожертви жертводавців було збудовано нову дзвіницю.
…Годинник пробив 11.00 годину. Розпочалась Божественна Літургія, яку супроводжував прекрасний спів церковного хору під супроводом Світлани Яреми. Щира молитва за наш український народ, за нашу матір Церкву, звучала в храмі з уст богомольців. Здається, що слова ектенії і молитов відлунюють і карбуються в серці кожної людини, котра була присутня на Літургії.
На запрошення парафіян та настоятеля церкви о. Миколая Назара на храмове свято прибуло сім священиків Сокальського деканату, щоб розділити радість нашого свята і піднести молитви до престолу Небесного, до Всещедрого Бога, в цей особливий день, за нашу парафію, її парафіян і гостей, які були присутні на Службі Божій. Разом з нами щиро молився голова районної ради Микола Пасько, хоча в цей день припадало і державне свято – День героїв України. Однак пан Микола, як добрий християнин, знайшов час для молитви. Церква була заповнена парафіянами та гостями, які з року в рік чекають цього свята.
Непомітно збіг час, святкове богослужіння підійшло до кінця. До присутніх звернувся декан о. Михайло Гнатів зі зворушливою і повчальною промовою, в якій розкрив зміст свята і привітав з Престольним святом парафіян і всіх, хто був на молитві у храмі. Настоятель церкви о. Михайло Назар виголосив подяку собору священиків за їхню молитву до Отця Небесного, всім парафіянам і гостям.
За жертовну і плідну працю були нагороджені церковними відзнаками Світлана Ярема (регент хору), Віра Ягодинець (старша сестриця), Клавдія Шемчук з нагоди ювілею – 85-річчя від дня народження.
Протоієрей, настоятель церкви перенесення мощей святителя Миколая з Мирлікії в м. Бар м. Сокаль отець Михайло Назар в своїй промові також згадав Героїв Небесної Сотні, починаючи від козацької доби і закінчуючи сьогоднішніми воїнами АТО. По закінченні Літургії відбувся хресний хід, опісля були прочитані молитви на освячення води і новозбудованої дзвіниці. Освятили також дві пари ікон, які вишила бісером і пожертвувала храму пані Тетяна. Вкінці виголосили уставне многоліття.
Церква святого Миколая є не тільки знаменною пам'яткою історії та архітектури в районі, але й намоленим багатьма поколіннями місцем, де душа знаходить умиротворення та Божу Благодать. І ми маємо зберегти храм для наших нащадків, дбати про нього та підтримувати. І сьогодні, заглядаючи в минуле, з висоти прожитих літ хочеться процитувати слова поета Віталія Іващенка: "І ще один життєвий парадокс, здається нам, що ми собою правим, самі собі вишукуємо справи, свідомо робим кожен мудрий крок. Та, проживши не один десяток літ, набивши лоба, натрудивши спину, ми розуміємо – є Вищий світ, що рухається стало і невпинно. В його процесах вічних і ділах є траєкторія. У кожного і доля, і кожен мусить перейти свій шлях, робити те, на що є Вища Воля".
Віримо, що всі молитви, знесені до Бога Всечесними отцями і парафіянами нашої церкви, почуті Богом, і ще не одне покоління в май-бутньому буде проводити тут в цьому старо-винному храмі св. Миколая безкровні жертви, згадуючи вдячним словом жертводавців та будівничих храму цього.
Щиро помолившись, споживши освячену воду, віруючі, сповнені Божої благодаті і духовного піднесення, повернулися додому.
Ольга ЗОЛОТОВЕРХОВА, парафіянка, жителька м. Сокаль.
