14 січня в Сокалі пройшов перший молитовний сніданок, організований спільними зусиллями благодійних фондів «Карітас-Сокаль», «Новий подих» та Сокальської міської ради.
Подія зібрала представників різних конфесій, воїнів, освітян, медиків, волонтерів, підприємців, а також родини загиблих Героїв та полонених.
Основна мета заходу полягала в об’єднанні людей різних соціальних груп і релігійних переконань у спільній молитві за єдність українського народу, мужність Захисників та наближення Перемоги. Ведучою події стала народна артистка України Оксана Білозір.
Як проходив молитовний сніданок
Захід розпочався благословенням владики Петра Лози, спільною молитвою «Отче наш» та хвилиною мовчання на честь загиблих воїнів.
Міський голова Сергій Касян звернувся до присутніх із вітальним словом:
«Молитва завжди є потрібною, а особливо зараз, у час війни. Для віруючої людини молитва – це зброя. Сьогоднішній захід має об’єднати духовенство, родини Героїв, військових, політиків, волонтерів, медиків, освітян, підприємців. Попри різні думки та погляди ми разом об’єднуємося заради спільної мети – перемоги України. Сила армії – не лише в техніці чи зброї, а в Божій опіці. Тільки Господь може стримати зло і підтримати наш народ».
Під час події лунали молитви за Захисників, за мир, перемогу та відновлення України. У програмі органічно поєднувалися духовні промови, музичні виступи та натхненні слова спікерів, які додавали гостям віри та надії.
Благодійна підтримка
Захід відбувся завдяки підтримці меценатів. Гості мали можливість зробити благодійні внески для збору коштів на дрони та системи радіоелектронної боротьби (РЕБ) для українських військових.
Організатори висловили надію, що молитовний сніданок стане традицією, яка об’єднуватиме громаду у молитві за перемогу, мир та добробут України.
Після молитовного сніданку учасники поділилися враженнями
Наталія Драган, директорка СШ 4, м. Сокаль :
Дякую, Володимире Ковальчук, дякую, Мар’яно Яремчук, дякую, Сергію Васильовичу Касьян, за запрошення на Молитовний сніданок! Досі схвильована… Молитва — не одна, а багато щирих молитов, які, я впевнена, почуті Богом, бо кожен із нас, присутніх, просив про Перемогу, про повернення полонених і зниклих безвісти, про захист наших воїнів, про підтримку родин воїнів і загиблих Героїв.
Дякую, Оксано Білозір, за те, що несете українську пісню про родину, Україну і Всевишнього, і вчите молитися людей у різних куточках України! Добру справу ви почали на Сокальщині!
Тільки разом, тільки спільно, допомагаючи армії, захищаючи Україну і щоденно молячись за мир, Перемогу, за опіку над нашими захисниками, полоненими і зниклими безвісти, за їхні родини, за Україну — тільки тоді здолаємо ворога!
Володимир Ковальчук – депутат Сокальської міської ради:
Як один із організаторів і спонсорів цього заходу, який мав на меті об’єднати різні соціальні групи та сприяти взаєморозумінню, я, як учасник багатьох українських та американських подібних заходів, використав досвід, здобутий на них.
Дуже шкода, що за 11 років від початку організації таких заходів на національному рівні в Україні в нашому місті так і не вдалося провести подібний. Хочу підкреслити, що метою цього заходу не було зібрати всіх волонтерів, військових чи їхні родини. Слава Богу, що в нашому місті є багато гідних людей, які з перших днів війни стали на захист Батьківщини в різних сферах!
Щиро вибачаюся перед усіма поважними людьми, яких не вдалося зібрати разом! Незважаючи на весь бруд і «щирі» побажання здоров’я організаторам, ми мріємо про те, що в майбутньому зможемо організувати заходи за окремими напрямами діяльності кожної з груп, представники яких були присутні на цьому першому великому заході.
Для тих, хто переживає через витрачені кошти на артистів, хочу зазначити, що Оксана Білозір є ініціатором таких заходів і робить це завдяки нашій дружбі та власним переконанням, а не через матеріальні інтереси.
Григорій Шамборовський – підприємець :
Мене запросили як представника бізнесу, мецената. На заході було понад 100 гостей із різних сфер: підприємництва, духовенства, законодавчих і виконавчих органів влади, волонтерів, родин загиблих та полонених внаслідок російської агресії.
Не зрозуміло чому, але у соцмережах почалися, вибачте, суперечки і засудження. Чому?
Можливо, через саму ідею, яку озвучила Оксана Білозір, ініціаторкою якої, як мені здалося, є вона. Ідея — обʼєднати християнські конфесії задля добробуту і процвітання нашої держави.
Якщо правильно запамʼятав, 2009 року, коли Оксана була депутаткою Верховної Ради, вона започаткувала традицію (подібну до американської) — збиратися в колі ініціативних людей, щоб спільно створювати концепції розвитку держави і суспільства.
Ніби все добре до цього місця, чи не так?
А що ж не так, запитаєте? Напевно, стереотипи. Де ви бачили, щоб за одним столом і разом молилися священники УГКЦ, РКЦУ і Євангелістів? Мушу зізнатися, попри наукові ступені й звання, я не дуже розбираюся у протестантському християнстві. Однак для мене стало несподіваним відкриттям, що вони також вітаються словами «Христос Народився» і, здається, навіть хрестяться.
Отже, до питання — хто ми?
Під час Молитовного сніданку, який тривав понад три години (майже як дві Служби Божі), і, зауважте, без причастя, запрошені молилися понад десять разів: за мудрість керівників, воїнів, дітей, полонених, союзників і друзів, добробут, любов, збереження сімей… Матері розповідали про загиблих синів, батько — про полоненого сина, капелани — про скруту на передовій.
Це було зовсім не про розваги чи безтурботне життя під час війни.
Я, особисто, під враженням уже другий день. Дай Боже, щоб молитви були почуті, а ми залишалися людьми, українцями, які люблять і шанують один одного.