У п’ятницю, 30 жовтня, у Львові відбудеться міська церемонія прощання з військовослужбовцями Русланом Мусієнком та Романом Криванем, які захищали Україну від російських окупантів. Міська влада закликає львів’ян і гостей міста долучитися до вшанування полеглих та утриматися в цей час від розважальних заходів.
Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Приблизно об 11:30 на площі Ринок проведуть загальноміську церемонію прощання. Після цього Руслана Мусієнка поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 на вулиці Пасічній, а Романа Криваня — на Голосківському кладовищі, на полі 34-В.
Руслан Мусієнко (21.09.1986 — 12.10.2026) народився у місті Краматорськ Донецької області. Навчався в опорному закладі загальної середньої освіти імені Василя Стуса Краматорської міської ради, згодом здобув фах токаря-розточувальника у Краматорському вищому професійному училищі. Проходив строкову військову службу, працював токарем-розточувальником у приватному акціонерному товаристві «Новокраматорський машинобудівний завод».
За спогадами рідних, Руслан був доброзичливим, щирим і чуйним, завжди готовим підтримати інших. Захоплювався мотоциклами та їх ремонтом, цікавився баскетболом, любив готувати, рибалити та проводити час із сім’єю. Був учасником Антитерористичної операції. З початком повномасштабного вторгнення Росії знову став на захист України, обороняючи її територіальну цілісність і суверенітет на Донецькому, Курському та Північно-Слобожанському напрямках у складі 39-го окремого батальйону безпілотних систем Сухопутних військ Збройних Сил України. У Руслана Мусієнка залишилися батько, дружина, син, брат та інші рідні.
Роман Кривань (06.09.1967 — 27.10.2026) був львів’янином. Навчався у ліцеї імені Івана Пулюя Львівської міської ради, а професійну освіту здобув в одному із закладів професійно-технічної освіти Львова. Проходив строкову військову службу.
Рідні згадують Романа як добру, веселу та товариську людину, яка любила природу, особливо ліс, дбайливо ставилася до тварин і цікавилася документальними фільмами. У 2026 році він приєднався до лав Збройних Сил України та проходив службу у 3-му відділі Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У Романа Криваня залишилися дві тітки, дружина та родина.