Іван Юрочко, житель Великомостівської громади, загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Уманське Донецької області. Майже два роки він вважався зниклим безвісти.
Зв’язок із Захисником України обірвався 14 червня 2024 року під час бойового завдання на Донеччині. Для рідних це стало початком тривалого періоду болю, надії та очікування. Лише у березні 2026 року стало відомо про загибель військовослужбовця.
Іван Юрочко народився 11 лютого 1990 року у селі Боянець. Навчався у Боянецькій школі, згодом здобув професії слюсаря-ремонтника та електрогазозварника у Червоноградському професійному гірничо-будівельному ліцеї. Після строкової служби працював на шахті «Відродження», де зарекомендував себе як відповідальний працівник.
Найбільшою цінністю для Івана була родина. Разом із дружиною він виховував дітей, радів батьківству та мріяв про їхнє майбутнє. Його згадують як люблячого чоловіка і турботливого батька, який прагнув бачити своїх дітей щасливими.
З початком повномасштабного вторгнення Іван Юрочко без вагань став на захист України і 7 березня 2022 року вступив до лав Національної гвардії України. Його бойовий шлях пролягав через одні з найгарячіших ділянок на Донеччині: Курахове, Павлівку, Новомихайлівку, Авдіївський напрямок та інші населені пункти, де тривали запеклі бої. Побратими згадують його як відважного воїна, справжнього друга та людину, на яку завжди можна було покластися.
За мужність і відданість військовому обов’язку Іван Юрочко був нагороджений медаллю «За військову службу Україні». Втім, війна забрала ще одного вірного сина України.
Прощання із Захисником відбулося 4 квітня 2026 року. Івана Юрочка провели в останню дорогу та поховали у рідному селі Боянець.
Івана Юрочка згадують як мужнього Захисника, добру і щиру людину, люблячого батька, чоловіка, сина та побратима. Його життя стало прикладом відданості родині, своєму народові та державі.