У Львові відбудеться міська церемонія прощання з трьома військовослужбовцями, які загинули, обороняючи Україну від російських окупантів. Львів попрощається з Арсеном Шматком, Володимиром Берестом та Русланом Стецою. Міська влада закликає мешканців та гостей міста долучитися до вшанування пам’яті воїнів і утриматися в цей час від розважальних заходів.
Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Орієнтовно о 11:30 на площі Ринок проведуть загальноміську церемонію прощання.
Після богослужіння Володимира Береста поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 на вулиці Пасічній. Арсена Шматка спочине на Сихівському кладовищі, на полі №12, а Руслана Стецу — на Голосківському кладовищі, на полі 34-В.
Арсен Шматко (10.03.1981 — 08.10.2026) був львів’янином. Навчався у ліцеї №45 Львівської міської ради, згодом — у державному навчальному закладі «Львівське вище професійне училище харчових технологій». Проходив строкову військову службу, працював у товаристві з обмеженою відповідальністю «Щедро».
Рідні згадують Арсена як життєрадісну, щиру та позитивну людину, яка вирізнялася доброзичливістю, відкритістю та вмінням підтримати у складні моменти. Він захоплювався кулінарією, любив готувати, цікавився мотоциклами, був уважним і турботливим братом, надійним другом і побратимом.
У 2024 році Арсен Шматко став на захист України від російського вторгнення. Служив у складі 1-го Донецького прикордонного загону «Гарт» Державної прикордонної служби України, обороняючи територіальну цілісність і суверенітет держави на Південно-Слобожанському та Донецькому напрямках. Нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни». У нього залишилися двоє сестер та інші рідні.
Володимир Берест (07.10.1985 — 07.10.2026) також був уродженцем Львова. Закінчив середню загальноосвітню школу І–ІІІ ступенів №91, а професію маляра-штукатура здобув у державному професійно-технічному навчальному закладі «Львівське вище професійне училище комп’ютерних технологій та будівництва». Працював у будівельній сфері на приватних підприємствах.
За спогадами рідних, Володимир був щирим, доброзичливим і турботливим, легко знаходив спільну мову з людьми та завжди був готовий допомогти. Любив кулінарію та відпочинок на природі.
У 2025 році він став до лав захисників України, боронячи державу від російських окупантів. Служив на Південно-Слобожанському напрямку у складі військової частини А5161, захищаючи територіальну цілісність і суверенітет країни. У Володимира Береста залишилися бабуся, тітка та родина.
Руслан Стеца (09.05.2000 — 09.10.2026) — львів’янин, випускник середньої загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів №49 міста Львова. Професійну освіту здобував у державному навчальному закладі «Львівське вище професійне училище дизайну та будівництва». Працював маляром-штукатуром на приватних підприємствах, згодом — кур’єром.
Рідні розповідають, що Руслан був доброю, щирою, товариською та чуйною людиною, відзначався доброзичливістю, співчутливістю та готовністю допомогти тим, хто цього потребував. Любив відпочинок на природі, цікавився історією, автомобілями та їх ремонтом, легко знаходив спільну мову з людьми.
У 2025 році Руслан Стеца став на захист України від російських окупантів. Він обороняв територіальну цілісність і суверенітет держави на Запорізькому та Південно-Слобожанському напрямках у складі 1-го окремого штурмового полку Сухопутних військ Збройних Сил України. У нього залишилися батьки, сестра з родиною та інші близькі.