Вже минув місяць відколи у Сокалі відкрили Центр допомоги учасникам АТО Сокальського району. За цей короткий час його працівники прийняли 82 особи, надати 147 послуг. З них: 2 особам призначено адвоката,14 осіб написали запити щодо неповних виплат військовими частинами заробітної плати під час служби, 3 особи поїхало на психологічну реабілітацію,1 особа – на санаторно-курортне лікування, 6 осіб подали документи на виплату одноразової адресної допомоги. Окрім того, проведено анкетування 21 людини, за результатами опрацьованих анкет надано відповідні консультації. У Центрі проконсультують, підкажуть, розрадять кожного, намагаються допомогти усім.
Працівниками Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги проводяться виїзні приймальні, метою яких є консультування учасників АТО та членів їх сімей, членів сімей загиблих з правових питань та проведення навчання для самих працівників.
Важливим напрямком роботи Центру надання допомоги учасникам АТО є проведення зустрічей родичів загиблих військовослужбовців із владою району, священнослужителями, щоб безпосередньо від рідних Героїв почути з якими проблемами ті стикаються, вислухати їхні пропозиції щодо тих чи інших питань, а головне – щоб допомогти їм у всьому, в чому виникає потреба, підтримати морально і духовно.
1 квітня відбулась чергова така зустріч. У ній взяли участь голова Сокальської РДА Олег Пелих, начальник Управління праці та соціального захисту Сокальської РДА Володимир Огінський, директор Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Наталія Костишин, голова громадської ради при РДА Мар’яна Яремчук, а також о.Степан Сус (Голова Центру Військового капеланства УГКЦ, настоятель Гарнізонного храму Св. апостолів Петра і Павла м.Львів), о.Тарас Михальчук (військовий капелан, священик Гарнізонного храму Св.апостолів Петра і Павла), спеціаліст територіального центру Тетяна Галів, працівники Центру допомоги учасникам АТО Сокальського району Тетяна Федун та Олена Волошин.
Розпочали захід хвилиною мовчання, якою вшанували пам`ять патріота України, нашого земляка Василя Соляка, що віддав своє життя за цілісність і незалежність нашої держави, якого хоронили у цей день в Острові. Під час зустрічі обговорювали питання впорядкування цвинтаря (Володимир Огінський запевнив, що на це передбачені кошти в місцевому бюджеті), говорили про належне забезпечення медикаментами та медичними послугами (Олег Пелих зазначив, що звіти, які йому приносять – це одне, а почути достовірну інформацію особисто від родин загиблих Героїв – зовсім інше), про проблему з пільговими перевезеннями ( голова РДА запевнив присутніх, що надіслав лист, щоб ініціювати перевірку перевізників, адже ця проблема гостро постала в нашому районі). Рідні загиблих воїнів підняли і питання “Як можна ховати людину, якщо немає жодного із документів” (ця ж ситуація стосується і Василя Соляка, адже його поховали, а документи ще не прийшли). Олег Пелих і Володимир Огінський з цього приводу зазначили, що необхідно організувати нараду, на якій напрацювати механізм, як діяти в таких випадках. Говорили також про надмогильні пам’ятники, які хочуть робити за одним зразком, про путівки на оздоровлення, про труднощі із отриманням документів та ін. Про правовий супровід учасників АТО, членів їх родин, членів родин загиблих говорила Наталія Костишин, директор Червоноградського місцевого центру з надання БВПД. Вона зазначила, що на сьогодні найактуальнішими є питання щодо набуття статусу учасника бойових дій добровольцями, виділення земельних ділянок, здійснення грошових виплат.
Родичі наших земляків, котрі віддали своє життя за Батьківщину, мали можливість поспілкуватися і з гостями із Гарнізонного храму Св.апостолів Петра і Павла м.Львів. Військовий капелан о.Степан запропонував для дітей і онуків присутніх організувати екскурсії по Львівських храмах та цікавих місцях міста. Також, говорили про спільну поїздку до Крехова у 4 неділю посту. Отець закликав присутніх звертатись до нього з будь-яких питань, наголосив: “Є речі, які ніхто і ніколи у нас не зможе забрати – це наша любов, це наша віра і надія.” Війна нас всіх об’єднує, зазначив він. Кожен переніс втрату, переживає невимовний біль, але спільно маємо це пережити.
Чимало важливих питань обговорювалося під час цієї зустрічі, проте найбільше говорили про неприємні випадки, в яких переважає людський фактор (хтось не допоміг під час лікування, хтось зневажливо поставився у транспорті). Присутні неодноразово піднімали питання: “За що загинула моя дитина” та “Чому в державі нічого не змінюється?”. Та попри це, вони також зазначали, що у нашому районі принаймні стараються. Не все і не відразу виходить, проте щось таки міняється і сім’ям всіляко намагаються допомогти.
Юля Сорочук,