Жителі Великих Мостів, які прийшли в міську раду на обговорення генерального плану забудови міста над Ратою, наче зазирнули в майбутнє й побачили, яким стане рідне місто через 20 років. Допомогли їм у цьому головний архітектор та архітектор ДП ДІПМ «Містопроект» Інна Склярова й Наталія Бобик. Та спершу взяла слово головний архітектор Сокальського району Мирослава Баралус, яка зазначила, що сьогодні вони зібралися для того, щоб підсумувати виконання великого обсягу роботи фахівців – архітекторів, які працювали над генпланом м. Великі Мости. Це місто, як і Сокаль, Белз та Угнів, віднесено до категорії малих історичних міст. І у складі генерального плану має бути історико-архітектурний опорний план. Він зроблений з повагою до минулого: тут збережено історично сформовану структуру забудови, вуличної мережі та з розумінням вимог сучасності. Великомостівчани уже мали змогу ознайомитися з генпланом та історикоархітектурним опорним планом. «Хочеться, щоб активність жителів міста була більшою в період розроблення, розгляду та обговорення містобудівної документації, оскільки є можливість врахувати всі пропозиції та зауваження мешканців. А після розгляду на обласній містобудівній раді та затвердження генеральний план буде документом, який регламентуватиме подальший містобудівний розвиток міста», – наголосила М. Баралус.
Присутні великомостівчани, більшість з яких депутати міської ради, з цікавістю слухали розповідь кандидата архітектури, автора багатьох історикоархітектурних опорних планів населених пунктів (як і Великих Мостів) Романа Могитича про історичне минуле міста. Науковець дав ґрунтовну історичну довідку про Великі Мости та розповів наскільки воно зберегло свій первозданний вигляд. Місто виникло в середньовіччі. Спершу це було невеличке поселення Містки, потім носило назву Августів, а з 1770 року, коли збудували три мости, перейменоване на Великі Мости. Мало Магдебурзьке право та було центром староства, яке ділилось на п’ять частин. У місті розвивалися ремесла, була своя площа Ринок та Ратуша. За часів Австрії збудовано військові казарми, де стояли драгунські полки. Відтоді населений пункт розвивається як військове містечко… Пан Могитич назвав першоджерела, звідки можна дізнатися про славне минуле Великих Мостів. Доповідач окремо зупинився й на пам’ятках монументального мистецтва та пам’ятках археології, яких у місті небагато.
А далі головний архітектор ДП ДІПМ «Містопроект» Інна Склярова ознайомила присутніх з основними кресленнями генплану. Вона наголосила, що в його матеріалах враховані визначені історикоархітектурним опорним планом межі історичного ареалу міста, пропозиції та регламенти щодо режимів використання земельних ділянок в межах згаданого ареалу. Генеральним планом передбачено території для розташування житлової садибної забудови, виробничих підприємств, громадських об’єктів – школа, садок, об’єкти торгівлі, побутового обслуговування. Вирішено питання місця розташування нового цвинтаря. Площа Великих Мостів має зрости з 545 до 778 гектарів. Архітектор наголосила, що потрібно покращити екологічний стан міста. Для цього потрібно винести шкідливі підприємства за його межі або вирішувати питання їх перепрофілювання. Запропоновано на перспективу прокладення об’їзної дороги, що покращить екологічний стан. Пані Інна акцентувала увагу на проблемах населеного пункту, зокрема на недостатній кількості дитячих дошкільних установ. При зростанні населення треба зарезервувати ділянки під дитячі садочки та школу. Вона зазначила, що у Великих Мостах також бракує спортивного комплексу, й запропонувала розмістити його навпроти лікарні, а ринок – на території колишнього ВАТ «Агротехсервіс». Головний архітектор генплану просила присутніх добре обдумати запропоновану до розгляду документацію, адже за цим планом місто розвиватиметься наступні 20 років. Це своєрідний прогноз територіального розвитку. У присутніх зауважень до проекту генерального плану не було. Лише члени гаражного кооперативу звернулися у Великомостівську міську раду з пропозицією внести зміни в Генеральний план міста й надати їм для користування земельну ділянку, яка примикає до межі гаражного кооперативу. Цю заяву зачитав Великомостівський міський голова Ярослав Ройко. Її тут же розглянули та обговорили.
Великомостівська міська рада межує з Двірцівською сільською радою. Тож члени виконкому Двірцівської сільської ради – Віктор Костюк та Юрій Білецький на чолі з сільським головою Надією Стрілець приїхали на громадське обговорення, щоб з’ясувати межі між населеними пунктами. Каменем спотикання стала територія цегельного заводу, який колись містився на території Двірцівської сільської ради. І досі за звичкою старожили з вулиці Зеленої села Волиця звертаються по довідки в Двірцівську сільську раду, оскільки в них у Будинковій книзі та паспортах є прописка Двірцівської сільської ради (с. Волиця).
Великомостівський міський голова Ярослав Ройко ознайомив присутніх з документами землеустрою, виготовленими в 1992 році. Вони засвідчують, що за зазначеною картою межі між Великомостівською міською та Двірцівською сільською радами є погоджені. На той час в обох сторін не було жодних претензій, бо тоді земля не мала такої цінності, як сьогодні. Тепер, щоб змінити межу населеного пункту, потрібно звертатися до Верховної Ради України. Чи можливо нині повернути колишні землі та змінити межу, хочуть з’ясувати сільські депутати та сільський голова.
Завідувач сектору землеустрою та ринку земель Держземагентства у Сокальському районі Олег Коханчук зазначив, що наявні документи засвідчують, що спірна земля належить Великомостівській міській раді. В даному проекті генплану всі показники узгоджені. Одразу видно, що працювали над ним досвідчені фахівці, які оперативно та професійно його виконали. У проектантів є цікаві задуми щодо перенесення місцевого ринку та розміщення об’єктів соціальної сфери. Вони окреслили хороші перспективи для розвитку Великих Мостів.
Якщо вдасться їх реалізувати, Великі Мости оживуть і стануть сучасним містом зі старовинним центром.
Любов ПУЗИЧ.
Фото автора.
