Сказ – це небезпечна хвороба, яка протікає гостро. Збудником цього захворювання є вірус, який передається через покуси слиною хворих. При попаданні в організм людини він уражає центральну нервову систему. Перебіг хвороби може закінчитися, як правило, фатально.
Особливістю сучасної епізоотичної ситуації в Сокальському районі є формування природніх вогнищ сказу, які безпосередньо пов“язані з чисельністю поголів“я рудої лисиці. Сокальський район займає найбільшу площу в області – 157 011 гектарів, а поголів“я лисиці налічує 300350 голів, при встановленій нормі 0,5 голови на 1000 га. Нині ж на цю площу припадає 2,1 тварина.
Облік випадків виявлення сказу на наших теренах ведеться з 1951 року. За цей період – з 1951 по 2011 роки зареєстровано 34 випадки даного захворювання. Наприклад, в 19912003 роках їх налічувалося 12, стільки ж з 2004 2010 рр. І у цьому році теж був такий випадок: у травні у смт. Жвирка куниця покусала двох людей. Завдяки працівникам ветеринарної служби та мисливцям районного товариства мисливців і рибалок небезпечну тварину вдалося швидко ліквідувати. Люди, які постраждали від укусів, проходять курс лікування проти даного захворювання, а у цьому населенному пункті проводиться щеплення собак та котів.
На жаль, кількість спалахів небезпечного захворювання в останні роки не меншає. Така ситуація обумовлена зменшенням відстрілу лисиці, збільшенням ареалу її розмноження через неналежне ведення обробітку землі. Поширенню захворювання сприяє і збільшення кількості безпритульних собак та котів, які контактують з дикими тваринами. Вони становлять неабияку загрозу для людей. На Сокальщині в минулому році тварини покусали 68 осіб.
Відтак одними з основних заходів з профілактики сказу є відлов бродячих котів та собак, відстріл хижих м“ясоїдних тварин (лисиць), дотримання правил утримання та реєстрації домашніх улюбленців, щорічне пофілактичне щеплення проти сказу собак і котів.
Петро КЛИМЧУК, начальник управління ветеринарної медицини в Сокальському районі.