Цікаво знати

Розповімо про села, які межують з Кам’янка-Бузьким районом, Стремінь і Реклинець

Дорога до Реклинецької сільської ради  це ямкована “змійка”, поміж високих тополь. Реклинець та Стремінь  це окраїни Сокальського району. Чи це плюс, а чи мінус, це вже на бачення кожного зокрема. Наприклад, мінус те, що далеко добиратися до місць роботи, ну, а плюс  що різні наглядачі і контролери заглядають не часто.

Довідка: село Реклинець, населення  1789 осіб, площа  6,6 кв. км, перша згадка про село  1337 рік.

Щойно в'їхавши в село, одразу помітна провінційність та неквапливість тутешнього життя. Кричущим прикладом цього був дідусь, котрий привітно усміхався та вітально до нас махав, везучи якусь деревину на возі з лісу, щоправда, усмішка у нього зникла, і коні він погнав напрочуд швидко, помітивши що ми дістаємо фотоапарат. Чи то фотографуватись не любить, чи деревина не зовсім легальна, але дідуган чкурнув так, що й молодому не наздогнати. 

Поки споглядали за дідом, дійшли до мосту через річку Желдець, звідси відкрився надзвичайний краєвид  місцевий храм та сільські пейзажі.

А тепер про інфраструктуру. У Реклинці є одинадцятирічна школа, в котрій навчається 224 учні, хоча її проектна вмістимість понад триста дітей. Школа доглянута, чиста, прибрана, досить грамотно та інформативно оформлено стенди. Сусідня будівля  Народний дім. Це також величезний храм культури, принаймні, таким він був запроектований. А зараз у занедбаному стані, потребує опалення та ремонту.

Краща та втішніша картина  це дитячий садок  він хоч і в старій будівлі, проте відремонтований та охайний. Тут одразу видно, що працівники та батьки дітей вкладають душу і фантазію в оформлення та догляд як за будівлею всередині, так і за подвір'ям. Та й з дітьми проблем тут немає, у садочку їх 55, а це більше норми. Детальніше про це нам розповіла секретар сільської ради Мирослава Левків: "Діти  наше майбутнє, тому і батьки, і сільська рада дбають про те, аби діти мали належні умови. В приміщенні зроблено ремонт, є газове опалення. Тепер першочергове завдання  перекрити дах дитячого садочка. Будемо шукати кошти в сільській раді, щоб 2015 року таки його перекрили".

У Реклинці умовно чисто на вулицях, проте тішить відсутність масових стихійних звалищ. Також цікавим фактом стало те, що сільська рада хоч і дотаційна, проте в 2014-ому розпочала підготовку генеральних планів забудови для Стременя і Реклинця.

Ну, і на останок не можу не згадати про гордість Реклинця  його футбольну команду. Дружну, бойову, готову боротись до кінця за перемогу.

Де спокій витає в повітрі,

Гармонія кличе з лісів,

цей гомін чарує навіки,

село це говорить з віків.

І це вже про Стремінь.

Довідка  село Стремінь: населення  502 особи, площа  3,27 кв. км, перша згадка про село  1589 рік.

У Стремені є Народний дім, ФАП, початкова школа, а цього року було також відкрито групу скороченого дня у дитячому садочку.

Але Стремінь  одне з тих сіл, яких прикрашають і збагачують не наявність різних організацій, а щирість та організованість його людей.

У Стремені є людина, котрою пишаються односельчани  місцевий парох отець Тарас Гнатів. Настільки креативного священика я ще не зустрічав. У цій людині поєднано високодуховне, моральне та організаторське. 

Священик організував велику катехизацію по вікових групах, а ще зініціював будівництво такого собі центру християнського та найперше морального виховання. Бог в поміч усім задумам та прагненням отця Тараса.

Помандрувавши мальовничими вуличками Стременя, захотілось отакого миру та спокою у всій нашій державі.

І вже традиційно вкінці говоримо про реформи та їх доцільність. Свою думку нам висловила секретар сільської ради Мирослава Левків: "Адміністративна реформа неминуча. Якби ж то у нас державні мужі провели її так, як, скажімо, у Польщі, то це було б, мабуть, добре. Але маю великий сумнів, що так її зроблять, бо це велика копітка праця. Добре було б, якби фінансами місцеві ради розпоряджалися самостійно, бо нам видніше, що і де треба зробити. Але якщо зроблять оте реформування якнебудь, і ми залишимося сам на сам із своїми громадами, то така реформа нікому не потрібна".

Аналізуючи попередню роботу над цим проектом, я зауважив, що всі громади розуміють потребу в реформах, але, на жаль, їх все ж лякає незрозумілість результату. 

Якщо так залишатиметься і надалі, якщо до людей не буде доводитись мета та суть роботи, а звучатиме якесь міфічне слово "реформа", то дуже сумніваюсь, що польська модель врядування, котру беруть за приклад в Україні, приведе нашу країну до такого ж рівня життя, як нині у сусідній державі.

Бо, головне, не хто робить реформи, а з якою метою…

Підготували Віктор Притулко та команда громадської організації "Об'єднання Самопоміч".

 

 

 

Голос Сокальщини на GoogleNews