Мабуть, кожен із нас потрапляв у ситуацію, коли під час вечірньої прогулянки вулицями Сокаля, тобі назустріч мчить зграя собак. Одразу охоплює страх та паніка. У голові пролітає безліч думок. Ти намагаєшся не робити ніяких зайвих дій, щоб не спровокувати цих псів. Пам’ятаєш, що собака – друг людини, але боїшся, щоб він раптово не став ворогом. Може, не варто гуляти ввечері? Але і вдень нема спокою від них.
13 травня ТСН повідомила про смерть чоловіка від укусів власної собаки, яка заразилась сказом від лисиці. І стало страшно… Страшно заходити в школу, коли тебе супроводжує невеличка зграйка собак. Дуже часто кілька з них сміливо пробують прорватися поперед учнів і першими забігти у школу. І тут, опинившись у замкненому просторі, вони панічно шукають порятунку і нападають на дітей. Як добре, що чергові та вчителі реагують на це вчасно, іноді ризикуючи отримати сліди від собачих зубів. А впродовж останніх тижнів, відколи розпочалися заняття фізкультури на шкільному стадіоні по вул. Богдана Хмельницького, постійно тренуємось разом: учні та собаки.
Після того, як кілька з них кинулися на дітей, адміністрація школи звернулася з письмовим проханням у міську раду вирішити дане питання. Учителю фізкультури п. Ользі Лаговській, яка найчастіше співпрацює тепер із новими вихованцями, заступник міського голови відповів, що вони нічим не можуть нам допомогти… і «нема на то ради».
Як з’ясувалося згодом, чимало із собак мають своїх господарів. Про це свідчать ошийники. То про що думають господарі, коли відпускають своїх домашніх улюбленців у товариство бездомних собак? Вони ж відповідальні за тих, кого приручили. Невже вони не усвідомлюють, що такі їхні вчинки провокують громадян до жорстоких дій. Відтак у Сокалі багато кому вже остогидли ті бездомні собаки, і вони вирішили брати ініціативу у свої руки. На вулицях міста з’явилися так звані «doghanters», від дії яких помирають собаки, і не завжди бездомні. Це так жорстоко! Переконуємось, що безвідповідальність породжує зло.
То як врятувати людей від укусів, а собак – від загибелі? Може, хоча б власники собак спробують знайти відповідь на це запитання. Чи за добрим українським прислів’ям: «Поки грім не вдарить – баба не перехреститься»?
Катерина ШУКАТКА, Юлія ЮЩАК, учениці Сокальської гімназії імені Олега Романіва.