…Б’ють хвацько, остервеніло як ті деспоти-фашисти, затикають роти, затискують горла… Не смій висловлюватись несхвально проти правлячих владців! І їх іноді значно більше, ніж мітингувальників! І це – «правоохоронці»! Господи, скільки на горбі народу сидить нахлібників-неробів!
Як вправно, зухвало гамселять спини бідаків. Далебі, настав час «попрацювати», а то геть закисли від вимушеного байдикування. Розійдіться, жіночки, дідусі, дівчата, хлопці, гляньте, які в нас міцні накачані біцепси!..
А ось бастують німецькі авіаперевізники. Вимога: підвищити зарплату. Сотні літаків не літають.
Ідуть вулицями колони – і їх ніхто не б’є, хоча життя німців з нашим не до порівняння.
Наші ж протестанти виходять захищати своє конституційне право на поліпшення вже жебрацького життя, тож справжні правоохоронці повинні захищати їх права, а не верховодів владного Олімпу, які також сидять на шиях цих мітингувальників, і мають перед ними, ой, скільки тяжких гріхів. Якийсь дивовижний правовий парадокс – захищають «право» казнокрадів, бо вони мають більше прав. Телепередача «Знак оклику» документально підтверджує казнокрадство владоможців, проте «правоохоронці» чомусь зовсім не реагують. А хто «загубив» високі права, того – за грати (Тимошенко, Луценко…). При цьому нахабно позбавляють нас можливості знати правду про їх злодійські оборудки – повсюдно, прикриваючись брехнею, вимикають лише один чесний телеканал – ТВі. 5-тий відтоді, як його власник Порошенко пішов до уряду, почав не завжди говорити щиру правду.
Отож, наші верховоди живуть по-царськи. І минулого часу, і нинішні. Згадаймо хоча б святкування днів народження на Куршевелі, Кіпрі, в Криму, придбання суперпомешкань у Лондоні. Зрештою в царів, мабуть, не було золотих унітазів, люстр, кожна вартістю шикарного авто… Не перелічити багатомільйонні жирування зухвалих можновладців, олігархів, земельних розкрадачів, хабарників-митників, суддів тощо. Відверто хизуються один перед одним, та й перед простим людом не ховаючись, не позичаючи очі в Сірка. Не прикриваються навіть фарисейством.
Проте, виявляється, і ще недостатньо «правоохоронців». Створюються якісь спеціальні підрозділи, міліцію озброюють. Нинішньому антинародному режимові вельми стали потрібними автозаки, водомети, відеокамери, щити, турнікети тощо – готуються до парламентських вибoрів. Для 60,9 млн. гривень не віднайшлося призначення, де кошти вкрай необхідні. Можна навести сотні народних бід, в яких цими грошима можна було залатати хоча б кілька дірок. По-демократичному, відповідно волевиявленню виборців, режим не збирається передавати владу. Якщо не допоможуть фальсифікації, адмінресурси, підкупи тощо – напір води, що збиває з ніг, палиці, силоміць, ламаючи руки й ноги, – в автозаки!.. Не можна гарантувати, що обійдеться без людської крові, адже у ВР намагаються протягнути закон, який обмежував би мирні збори, мітинги, демонстрації…
Роман КРИКУН, пенсіонер, ветеран праці, дитина війни, м. Сокаль.