Цей допис начебто мав стосуватися лише виборів у парламент, мова мала йти про політиків, які штурмують «Олімп» Верховної Ради, про ідеологію учасників перегонів. Та пригадався мені старий біблійний вислів «батьки їли кислий виноград, а у дітей на зубах оскома», і вирішила написати про нашу з вами відповідальність за майбутнє дітей та онуків.
Вибори, або вибір щодня постає перед нами у великих і малих справах. Ми завжди стоїмо на перехресті доріг, які нас ведуть до успіху або поразки. Ми часто навіть не задумуємось над тим, наскільки речі, які б, здавалось, є очевидними, вимагають нашого втручання, нашого вибору. І наскільки вони впливатимуть на майбутнє наших дітей.
Те, що за двадцять один рік наша держава тупцює на місці, те, що ми до цього часу можемо лише по-доброму позаздрити, дивлячись на рівень життя наших сусідів, є наслідком, власне, необдуманого вибору.
Згадаймо Польщу чи Прибалтику часів «шокової терапії» кінця 80-х років. У них тоді панувала гіперінфляція, безробіття, і в той же час – віра. Віра в те, що вони подолають негаразди, і зроблять життя кращим. І істина в тому, що вони не чекали сторонньої допомоги, не сподівалися на «доброго дядька», який вирішить усі їх проблеми, допоможе фінансами. І результат не забарився – Польща серед лідерів Європейського союзу, одна із небагатьох країн, які під час кризи тільки наростили свій ВВП. Прибалтійські держави впевнено себе почувають серед членів Євроспільноти, підвищуючи рівень життя своїх громадян.
А ми? Доганяємо Білорусь у згортанні демократії, зате даємо їй фору щодо поширення корупції. Думка про те, що хтось добрий, розумний і багатий зробить для нас життя гарним, протягом двадцяти років тішить певну частину людей. Але маємо зрозуміти, що лише ми самі є творцями своєї долі, своєї держави.
І тепер саме час звернутись до теми виборів. Етап, коли у Верховній Раді засідають «добрі господарники», відомі спортсмени та артисти, «рішатєлі», сподіваюсь уже минув. Адже парламент – це законодавчий орган, де творять і приймають закони. На жаль, нині і завдяки нам з вами, депутати приймають закони для себе, часто настільки абсурдні, що їх навіть немає сенсу обговорювати.
Більше десяти кандидатів змагаються у Сокальському виборчому окрузі №124 за право представляти Сокальщину у найвищому законодавчому органі нашої держави. Обіцянки сипляться як із рога достатку. Кандидати влаштовують концерти, феєрверки, роздають допомогу. Мене дивує кількість політичних заробітчан серед кандидатів. Адже зрозуміло, що не маючи реальних шансів, більшість із них просто слугує хорошим фоном для влади, щоб провести свого кандидата, пересварити між собою опозиційні сили. В такому випадку наша участь у виборах повинна бути повністю свідомою. Подумаймо, невже кандидат, розкидаючи кошти наліво і направо, не захоче їх повернути у майбутньому, невже, замилюючи людям очі своїми заслугами, він стане чесним у парламенті? Нам не треба роздавати кошти у вигляді «барської» допомоги – нам потрібні такі закони і їх виконання, щоб ми могли заробити гроші, щоб наші громади були заможними. Недарма кажуть, «краще вудка, ніж риба». Так склалося, що опозиція сконцентрувалась на списках та кандидатах від ВО «Батьківщина» та ВО «Свобода». Саме ці опозиційни сили послідовно протягом останніх років ведуть боротьбу із чинною владою. Правила для кандидатів від опозиції були для всіх одинакові. Узгоджується єдина кандидатура, і потім підтримують тільки його. Тому мене дивують кандидати-«опозиціонери», для яких їх особисте «Я» вище за інтереси людей і всупереч домовленостям вони продовжують сіяти сумнів у виборців перед таким важливим вибором: куди далі?, як далі? А головне з ким далі?
Мене як виборця вражає картина, що склалась у кожній дільничній виборчій комісії. Яким чином до складу комісій потрапили люди, які навіть не проживають в нашому окрузі не може не здивувати.Чиї інтереси вони будуть представляти. Зрозуміло одне, це не будуть інтереси наших громад, наших дітей.
Окремо звертаюсь до членів дільничих виборчих комісій, спостерігачів. Багато із вас представляють так звані «диванні» партії, які технічно заведені в комісії, щоб збільшити присутність партії влади. Подумайте, чи вартують ті гроші, які вам платить влада, докорів сумління у майбутньому, а також запитання дітей «а де ви були?», коли треба було відстояти рідну мову, свою державу. Повірте, гроші, отримані від партії влади, прийдеться відпрацювати повністю. І після виборів вже не вийде скаржитись на владу, тільки на самого себе.
Шановні сокальчани, перед нами час, коли необхідно зробити усвідомлений вибір для себе та своїх дітей, для своєї країни. Зробімо його виважено і правильно.
Ганна КОСТЮК,депутат Львівської обласної ради.