Я, Юрій Михайлович Товарянський, народився 4 червня 1968 року у м. Сокаль у сім"ї робітників. У 1976 році пішов у перший клас СШ №1, а у 1983ому закінчив вісім класів, вступив у Сокальське ПТУ3, де набув робітничої професії слюсаря по ремонту контрольновимірювальних приладів, яке закінчив із відзнакою у 1986ому. У цьому ж році був призваний в армію. У 1988 році був мобілізований із лав Збройних сил, пішов працювати на Сокальський завод хімічного волокна за набутою професією. Та невдовзі підприємство закрили і мене перевели слюсарем в ДП "Сокальтеплокомуненерго", де трудився з 1997го по 2003 роки. Згодом став приватним підприємцем спершу створив фотостудію, втіливши у життя свою давню мрію стати фотохудожником. Невдовзі розширив власну справу і тепер надаю чимало послуг громадянам. В 2010 році екстерном закінчив Львівський кооперативний коледж економіки та права за спеціалістю “бухгалтерський облік”.
Політичною діяльністю займаюся з 2005 року. В цей час разом із однодумцями створили Сокальську району організацію Всеукраїнського об"єднання "Свобода", пізніше очолив Сокальську міську партійну організацію. З 2005 року є помічником депутата Львівської обласної ради Ірини Сех. Разом із своїми однопартійцями активно відстоював інтереси не тільки сокальців, але й цілого району, підіймали чимало наболілих, злободенних питань. Саме до них намагався привернути увагу громадськості і висвітлював їх на сторінках газети "Голос знад Бугу".
Уже майже рік є позаштатним кореспондентом газети Всеукраїнського об"єднання "Свобода". Тісно співпрацюю з різними громадськими організаціями, зокрема "Щаслива родина", "Карітас"Сокаль" і неодноразово надавав їм допомогу.
Нині в органах місцевого самоврядування працюють люди, які заради власної корисливості, готові "закрити очі" на багато нечесних справ. Їх неповноправні дії несуть шкоду громаді, і я з цим миритися не можу. Зокрема, це стосується захоплення земельної ділянки дитячого садочка №1, непрозорої приватизації 7,4 га землі під будівництво заводу абразивних матеріалів "Клінгспор" у Великих Мостах. Свій протест проти свавілля місцевої влади, разом з жилями міста, висловив під час пікетування сесії обласної ради. На жаль, до нашої думки ніхто не прислухався і земельну ділянку дозволили приватизувати, а не передали в оренду. Тепер великомостівська громада не зможе контролювати шкідливість виробництва та діяльність нових власників. Ми уже маємо гіркий досвід роботи "Датського текстилю".
Я є активним учасником усіх громадських слухань і завжди висловлював свою чітку, справедливу позицію щодо чергового підвищення цін на комунальні послуги, акцентував увагу на їх низькій якості.
Я люблю своє місто і поважаю його жителів. Але Сокаль, і це визнає фактично кожен, потребує кардинальних змін. Чимало людей не задоволені станом комунікацій водо і теплопостачання, каналізаційних мереж. Вони вже давно потребують заміни. Капітального ремонту потребують фасади будинків, покрівлі.
Місту, фактично, потрібна комплексна модернізація комунальної інфраструктури, із залученням найкращих фахівців та зацікавлених інвесторів, а не чергове латання дірок за рахунок міського бюджету. Найбільшою проблемою для усіх нас залишається бюрократія, яка породжує корупцію.
Влада обирається народом, і має бути прозорою аби кожен член громади міг дізнатися куди пішли кошти із міської казни. Керівники усіх служб мають нести персональну відповідальність і звітувати перед жителями міста: скільки реально використано коштів, а не списано.
Всеукраїнське об’єднання "Свобода" – це політична сила, яка не заплямувала себе ні комуністичним минулим, ні зв’язками із олігархічними командами. Вона має довіру українців, бо жоден із депутатів як Львівської (10), так і Тернопільської (50) обласних рад не стали на бік правлячого антиукраїнського режиму. Тільки "свободівці" домагаються, щоб в нашій, Богом даній Україні, українська нація мала можливість спілкуватися на рідній українській мові, дивитися українське телебачення, а не те, що їм нав"язують зайди із проросійських та азіатських країн – власники медіапростору. Саме через них ВО "Свобода" не має можливості звернутися до українців, щоб донести їм правду: 1 секунда ефірного часу на центральних каналах коштує від 1000 американських доларів. Скільки ж тоді йде грошей на всю цю брехню, яку намагаються нав’язати нам із голубих екранів? А там лише насильство і жорстокість. Нині на пальцях можна перелічити програми, які виховують молодь, вчать мислити, не бути байдужими до подій, які відбуваються навколо. Адже такими байдужими людьми без власного "я" легше маніпулювати.
Тільки за нормальної української влади можна втілити життєві задуми українських Героїв, які не шкодуючи власного життя, виборювали нам незалежність. Ось чому члени партії "Свобода" ведуть активну роботу з молоддю, організовують військовопатріотичні, культурнопросвітницькі вишколи для хлопців та дівчат. Адже ті діти, які будуть виховані у дусі патріотизму, любові до своєї землі, рідних та близьких, яким не буде байдужа доля рідної держави, ніколи не продадуть за пляшку пива чи дозу дурману національну ідею чи українську мову. Тільки висококультурна, ідейно вишколена молодь може стати гідним будівничим української держави.
Цьогоріч ми відсвяткували 19 років незалежності нашої держави. Це повноцінний вік людини, яка мала би відповідати за свої вчинки. А за 19 років нашої Незалежності, окрім зруйнованої інфраструктури, зокрема розвалених Народних домів, кінотеатрів, заводів, фабрик та колгоспів, розбитих доріг, у нас нема нічого – це є наслідок керування неукраїнської влади. Справжні патріоти такі, як Роман Шухевич, Євген Коновалець, Василь Стус ніколи не ставили собі за ціль особисте збагачення. Нині ж у нас все змінилося до навпаки. Нинішні "провідники" української держави дбають про себе і власні родини, а не за український народ. Вони створили "клуби по інтересах", де прилаштували своїх родичів, знайомих та друзів, облаштувавши їх робочі місця сучасною оргтехнікою, кондиціонерами та іншими благами цивілізації XXI століття. Що зовсім заперечує реаліям життя та побуту простих українців. Гляньте, у якому жахливому стані, а подекуди у антисанітарних умовах знаходяться місцеві лікарні, пологові будинки, місця громадського користування.
На цих чергових виборах ми з Вами, дорогі сокальці, вибираємо не конкретних особистостей, а систему, в якій хотіли б жити і виховувати своїх дітей та онуків. Через що ВО "Свобода" йде на вибори з гаслом "За соціальну та національну справедливість". Ми переконалися уже не один раз, як від виборів до виборів змінюються назви політичних партій, знамена та гасла, а люди, що стоять за ними, залишаються ті ж самі. ВО "Свобода" в черговий раз звертається до своїх виборців, братів та сестер українців, зробити правильний вибір, бо тільки очистивши владу, зробивши люстрацію, як це зробили в багатьох європейських країнах, привівши до влади чесних, справедливих, порядних людей, ми зможемо спільно з українським народом будувати нашу українську державу. "Хто ще захистить твої права у місцевій раді, як не ти сам?”. Ось чому ці слова є основним гаслом нашої виборчої компанії.
Місту потрібні радикальні зміни і я впевнений, що з допомогою сокальців зможу втілити їх у життя, зробити Сокаль таким, щоб кожен мешканець пишався ним. А особливо діти, які є нашим майбутнім.
Юрій ТОВАРЯНСЬКИЙ,
кандидат на посаду Сокальського міського голови.