7 квітня Свята Церква святкує Благовіщення Пресвятої Богородиці. У стародавніх християн це свято мало різні назви: Зачаття Христа, Благовіщення про Христа, Початок відкуплення, Благовіщення Ангела Марії і тільки в VII столітті йому на Сході і на Заході дали назву Благовіщення Пресвятої Богородиці. Це свято прийшло до нас з глибокої давнини. Про його святкування відомо ще у III столітті. У своїх розмовах св. Іоан Злотоустий і блаженний Августин згадують про це свято, про давній церковний день радості. Протягом V-VIII ст. через єресей, що зневажали святість Божої Матері, свято було особливо звеличене у Церкві. У VIII ст. Іоан Даманскін і Феофан, митрополит Нікейський склали святкові канони, які й тепер співають у церкві.
У Галілейське місто Назарет до Діви Марії послали Архангела Гавриїла. Прийшовши до Діви Марії, він промовив: «Радій, Благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!» Вона ж стривожилась цим словам і почала роздумувати, що б означало те привітання. Ангел промовив до неї: «Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать Ти знайшла! І ось ти в утробі зачнеш, і Сина народиш, і даси Йому ймення Ісус. Він же буде Великий і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престол Його батька Давида. І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця». А Марія озвалася до Ангела: «Як же станеться це, коли мужа не знаю?» І Ангел промовив у відповідь їй: «Дух Святий злине на тебе, через те й святе, що народиться, буде Син Божий… Бо для Бога нема неможливої жодної речі!» Тоді Марія промовила: «Я ж Господня раба. Нехай буде мені згідно зі словом твоїм» (від Луки 1.28-38).
о. Володимир ЖАРСЬКИЙ,
настоятель церкви Вознесіння Господнього УАПЦ м. Сокаль.