Духовне життя

Про традиції на Різдво Івана Хрестителя

Одне з найвеличніших церковних свят – Різдво Івана Хрестителя, яке завжди припадає на 7 липня, має доволі цікаві традиції і в народному побуті.

Після церковної відправи вся родина збирається за обіднім столом і неодмінно споживає Іванів борщ. А готують цю страву, звісно, з молодої городини. Вона хоч пісна, але смачна і, головне, корисна. Таки додає сили та здоров’я. Селянам особливо можна порадіти – все вирощено своїми руками, споживаємо плоди власної праці!

На Іванове Різдво також харчуються молодою картоплею. Якщо її багато вродило, і вона не псується в землі, то господар може сподіватись на добрий врожай цієї городньої культури.
Як десерт – ласують варенням з ягід та плодів садовини, дарами лісу, зокрема, чорницею.

Тому її ще називають Іванова ягода. До свята Івана вона якраз дозріває.

Будень чи свято, але прагматичний селянин завжди вів фенологічні спостереження, стежив за погодою. Тож з Івановим днем, або Купалом, пов’язано багато прогностичних прикмет. У народі кажуть:

– Коли на Івана проса з ложку, то восени буде і на ложку.

– Велика роса на Івана – буде врожай огірків та горіхів.

– Іванова ніч зоряна – добре вродять гриби.

– Іванів день дощовий – на неврожай хліба.

– Якщо на Івана побачиш веселку, то далі літо буде дощовим.

Все ж у народній традиції за цим днем закріпилася назва Купала, Івана Купала, Купайла.

Побутують такі прислів’я:

– Зелене Купало в літо упало.

– До Івана Купала просять дощу, а після Купала він і сам прийде.

– На Івана Купала баба муки не мала, а на свято Петра пирогів напекла (адже в деяких регіонах України, зокрема, на Півдні, цієї пори вже починаються жнива).

– Після Купала не треба жупана.

Тарас ЛЕХМАН, журналіст.

Голос Сокальщини на GoogleNews