Наявні джерела дають дещо плутану інформацію про діяльність Микити Дацюка. Один каже, що до 1943 р. окружним провідником був Кавуза Петро, а Дацюк очолював СБ округи, інший каже, що до листопада 1942 р. окружним провідником був Микита Дацюк, а Кавуза у 1943 році був організаційним референтом округи, а СБ очолював Лесь Бабський.
Точно відомо, що на час загибелі у грудні 1944 р. Лесь Бабський"Сергій" очолював референтуру СБ Сокальської округи, Микита Дацюꔥотур" в ній працював слідчим.
Не виключена ситуація, що окружним провідником Сокальщини у 1942 р. був Дацюк, на зламі 19421943 Кавуза, у 19431944 Мигаль, а з квітня 1944 "Бурий" (Притулка Яків з Яструбич). Джерел трохи бракує.
Але в будьякому випадку Микита Дацюк був працівником, а деякий час членом окружного проводу ОУН Сокальщини, тобто належав до керівників протинімецької і протирадянської боротьби на території Сокальського, Радехівського і Кам’янка Струмилівського повітів.
Основним джерелом персональних даних про Микиту Дацюка і сестер Кузневич є зізнання на допитах в НКВДМГБ кількох підпільників зі Сокальщини. Ці зізнання зберігаються в архіві обласного управління СБУ у Львівській області і були опрацьовані покійним краєзнавцем з Червонограда Василем Филипчуком (він готував книгу про лікарів і санітарок ОУН і УПА на Сокальщині) та, на моє прохання, Михайлом Романюком (дослідник зі Львова). Всі ці люди давно померли.
Про діяльність на Сокальщині Микити Дацюка і його друга Петра Кавузи подавав інформацію повітовий провідник ОУН Сокальщини в часи німецької окупації Семен Луцюк (родом з Горбкова). В його справу підшиті також протоколи повітового провідника ОУН Радехівщини Володимира Левчука та провідника ОУН міста Сокаля (мав статус району) Ореста Іванця.
Про сестер Кузневич міститься інформація у протоколах допитів працівниць підпільного Українського Червоного Хреста і жіночої сітки ОУН Ірини Гринюк та Софії Макутри (с. Розжалів). Вони теж згадують і про Дацюка і Кавузу.
Нижче подаю відповідні виписки.
Протокол допиту Ірини Гринюк З листопада 1945 р.
Кузневич Анна, 1922 р. н., м. Сокаль, псевдо "Калина", можливо, "Ясина", мала нареченого Кавузу. В період німецької окупації Кавуза мав на вулиці Новий ринок конфетну фабрику. Він з Анною кудись виїхав. Родичі його проживають на вул. Радянській.
Протокол допиту Софії Макутри 11 грудня 1945 р.
З березня 1944 р. до приходу Червоної армії я була станичною в Сокалі. В мене були звеновими:
1. Макутра Анна Антонівна, 1921 р. н.
2. Коваль Ольга Василівна, 1926 р. н.
3. Кузневич Анна, приблизно 1922 р. н., м. Сокаль. За німців працювала машиністкою в Українському комітеті. Зараз нелегалка. Її наречений, Кавуза Петро, вона перебуває разом з ним. Її сестра Кузневич Марія одружена з Микитою Дацюком. Кавуза і Дацюк займали в ОУН видне становище, були референтами окружного проводу.
Мої підзвітні звенові мінялися. На місце Кузневич прийшла Гринюк Ірина, а пізніше Бойко Катерина.
Я підпорядковувалася кущовій Греві Анні Якимівні. Їй також підпорядковувалася Кузневич Марія.
Протокол допиту Семена Луцюка 8 січня 1946 р.
В ОУН мене завербував у грудні 1941 р. в Сокалі на конфетній фабриці Петро Кавуза. З початку 1942 р. по липень 1944 р. я займав пост повітового. Псевдо "Захар", а з 1942 р. "Славич".
Керівником окружного проводу ОУН був Мигаль"Борис".
Політреферент Карпишин"Орлик".
Дацюк Микита”Ґотур" і Бабський належали до референтури СБ.
Господарчим був "Лис".
Протокол допиту Семена Луцюка•21 березня 1946 р.
Входили до окружного проводу:
3. "Бурий" провідник.
4. "Грива" організаційний референт.
5. "Богдан" Запісоцький Гнат з Волсвина військовик.
6. "Орлик" референт пропаганди.
7. "Лис" господарчий референт.
8. "Віра" референт жіночої сітки.
9. "Готар" Дацюк, 30 років, керівник СБ.
10. Мигаль "Борис". Був провідником до "Бурого", його відкликали.
Протокол допиту Семена Луцюка•1 квітня 1946 р.
Входили до окружного проводу:
Кавуза Петро"Урзус" провідником округи був до початку 1943 року. Він бл. 19141915 р. н., неодружений, був співвласником конфетної фабрики.
Мигаль з початку 1943 р. став керівником окружного проводу і на цій посаді був до 1944 року.
Дацюк, близько 2627 років, проживав у Сокалі. Псевдонім "Ґотур".
Збори окружного проводу проводились в за німців у Сокалі на конфетній фабриці, а пізніше в лісі біля с. Волсвин.
Протокол допиту Ореста Іванця• 20 грудня 1945 р.
В організацію мене втягнув весною 1943 року Дацюк Микита. Він тоді мав псевдо "Ґотур". Вербовка проходила у квартирі Дишканта по вул. Шевченка, куди я був визваний Дацюком. Дишкант в той час працював заступником бургомістра.
В червні 1943 р. на квартирі Дишканта і в його присутності Дацюк Микита сказав, що мене назначили станичним м. Сокаля.
Дацюк Микита "Ґотур", 28 років, із Сокальщини. З перших днів окупації мав конфетну фабрику, а пізніше працював завпекарнею. У грудні 1944 р. в Розджалові я довідався, що він був референтом СБ, але не вияснив, якого проводу.
Кавуза, 32-33 роки. У 1943 р. мав конфетну фабрику, який пост займав в ОУН не знаю.
Кузневич, 25 років, уродженка м. Сокаля. Під час окупації працювала в українському комітеті. Здається, в Поториці проходила санітарні курси.
Протокол допиту Володимира Левчука• 1 грудня 1944 р.
Я був повітовим провідником ОУН. Окружним провідником був Микита Дацюк. У листопаді 1942 р. Дацюк був звільнений з окружного провідника (не справлявся), а замість нього став Мигаль Павло"Борис", який мав у с. Забужжя власний млин. Мене інспектував потім Кавуза Петро, який був окружним організаційним референтом.
Входили до окружного проводу:
На час призначення окружним провідником був Дацюк, бл. 35 років, працював бухгалтером в "Народній торгівлі", проживав у Сокалі.
Після нього став Мигаль Павло"Борис", працював директором млина на Забужжі, проживав у Сокалі.
Організаційним референтом округи був Кавуза Петро"Урзус". Мав конфетну фабрику.
Референтом СБ округи був Лесь Бабський, 25 років, працював начальником охорони магазинів у м. Кам’янкаСтрумилова.
ОБЛАВА В РОЗДЖАЛОВІ. ЗАГИБЕЛЬ МИКИТИ ДАЦЮКА
Про це досить багато написано, але є багато суперечностей в різного роду деталях. Проте у випадку тієї криївки, де впав Микита Дацюк, є документи, які основні питання знімають.
Отже, 13 грудня облавники почали палити село. В криївку в господарстві Івана Покотила (Возняка), де були працівники СБ, прийшло ще кілька підпільників і всього їх перед пожежею в ній було 10 осіб. Ця криївка не була відпорна перед вогнем, відповідно, підпільники від вогню в ній могли подушитися. Але на підлозі згодом були сліди крові, що дало підстави припустити, що вони, щоб непритомними не попасти в руки ворога або, щоб не мучитися, пострілялися. Також спалили важливі документи. Це сталося 13 після обіду або ввечері (менш ймовірно, що вночі, бо вони б пробували вилізти). Вже вранці 14 грудня їх тіла облавники витягли з криївки і відтак вивезли в Сокаль. В цій криївці загинули провідні співробітники Служби безпеки: заступник референта СБ При Проводі ОУН "Грицько", співробітник головної референтури СБ •при Проводі ОУН Володимир Голояд"Чиж" (1913 р. н., с. Теклівка Підволочиського рну Тернопільської обл.), окружний референт СБ ОУН Сокальщини Лесь Бабський"Сергій""Гриць" (з Поториці), слідчий окружної референтури Микита Дацюꔥотур", секретарка окружної референтури Марія Лиховид (дівоче Грудка)"Іра""Калина" (1922 р. н., м. Радехів), працівник окружної референтури "Луцько" (можливо, це Василь Новосад, 1922 р. н. зі с. Поториця), повітовий референт СБ ОУН Сокальщини Богдан Дінець"Самур" (1924 р. н., с. Спасів), а також контрольний підреферент господарчої референтури обласного проводу ОУН Львівщини "Парис" "Безхлібний", окружний господарчий референт ОУН Сокальщини Павло Прокопчук"Туган" (1920 р. н., с. Спасів) і підпільник "Грек". Трупи всіх десятьох вбитих із цієї криївки забрали до Сокаля.
В Розджалові приписують, що там полягли два місцевих підпільники, але документи про них не згадують. Враховуючи, що в облаві загинуло майже 50 осіб, то помилка дуже ймовірна, і вони могли загинути деінде.
В Розджалові зараз стоїть пам’ятник полеглим в облаві, його ставив отець Дмитро Дмитраш із Червонограда, в цій облаві загинув його старший брат Іван Дмитраш"Кривоніс", лікар Сокальської округи.
Про спалення Розджалова напевне підготую ширшу статтю, коли ще дещо дозбираю матеріал, бо кінцевої картини наразі для себе не склав.
Володимир МОРОЗ.