На світанку 22 березня на 68 році життя відійшла у вічність Любов Михайлівна Омеляш – Жінка великого серця і Вчитель високого покликання…
Її знає все місто, увесь район, поважали і прислухалися до думки директора гімназії всі і завжди. Жінка високої культури, вродженої інтелігентності, високих поривань, серце якої сповнене великої любові і справедливості до багатьох поколінь випускників гімназії, яку очолювала з часу її відродження – 1993року…
Любов Михайлівна проживала в Сокалі з 1981року, приїхала сюди з родиною як учитель історії, працювала і в сільській школі, і в районному методичному кабінеті. І завжди сповна віддавала всю себе роботі, освіті, дітям!
Невтомно працювала і горіла у педагогічній роботі, була, здавалось, невтомною і завжди особливо вимогливою насамперед до себе, цього навчала як наставник і колег по роботі, і дітей. Авторитетна і така по-материнськи любляча, вона була взірцем для сотень і тисяч учнів, вчителів і батьків, які знали і поважали її. Завжди спокійна і виважена у прийнятті рішень, Учитель від Бога, а ще любляча дружина, багатостраждальна мати і бабуся…
Перестало битися серце Людини, яка присвятила своє життя людям… У цей важкий воєнний час обірвалася ще одна струна щирої любові до України.
Сокальська міська рада, виконавчий комітет, депутатський корпус, освітянська спільнота Сокальщини приносять щирі співчуття сім’ї та рідним. Розділяємо ваш біль та схиляємо голову в глибокій скорботі.
Нехай опіка Всевишнього полегшить гіркоту втрати найдорожчої для вас людини, а слова підтримки допоможуть перенести це горе. Нехай добрий, світлий спомин про покійну Любов Михайлівну назавжди залишиться у пам’яті рідних, колег, друзів, усіх сокальчан, хто знав її та шанував, а її душа знайде вічний спокій.
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ!