Вчительській родині Любові та Володимира Лехів з Двірців Бог дарував трьох дівчаток. Вони згодом обрали професію педагога, у нашій державі і в нинішній час її не можна назвати дуже популярною, бо не приносить ні особливих матеріальних статків, ні належної пошани і визнання. Та, мабуть, приклад батьків, котрі педагогічній роботі віддавали себе повністю, вплинув на вибір дочок. Найстарша Світлана вчителює у Києві, Тетяна у Львові, а наймолодша Наталя, після закінчення механікоматематичного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка, а згодом ще і "Львівської політехніки" повернулася у рідні Двірці, у школу, де працюють її батьки, де навчалася, а тепер її призначили вчителем інформатики. Нині діти зі сіл та містечок намагаються шукати щастя і долі у великих містах, бо тут можна знайти краще оплачувану роботу, тут цікавіше і насиченіше життя. Але молода вчителька Наталя Глюз з цим не погоджується. Вона повернулася додому, бо тут її батьки, а це опора, допомога, родинний затишок. Тут знайшла своє кохання, вийшла заміж і у подружжя Глюзів народилась донечка Єва. А в рідній школі знайшла добрих і здібних учнів і підтримку вчительського колективу. "А велике місто, продовжує мою думку Наталія, то, насамперед, спілкування, спілкуватися маю можливісіть через Інтернет, а коли дуже засумую за Львовом, то разом з чоловіком та донечкою їду у місто мого студентського життя, з Двірців то не так вже далеко. Недавно ми побували на форумі видавців, то мало не всю зарплату на книжки витратила".
Проте інформатика, то її найбільше захоплення. І ним захопила своїх вихованців. Хоча наука ця нелегка, але цікава і дуже перспективна, тому діти хочуть вивчати її. Не всі вдома мають комп"ютери, зате в школі повністю обладнаний комп"ютерний кабінет. Наталя Володимирівна добрим словом згадала начальника відділу освіти РДА Романа Монастирського за швидкісний Інтернет у школі. Це ж такі можливості для навчання! З особливо обдарованими вчителька займається додатково, "підкидає" їм ідеї щодо створення програм. Колишній випускник Двірцівської школи, призер районних олімпіад Андрій Равлик створив програму вивчення математики для учнів 4 класу, а інший її вихованець Сергій Луцко розробив тести для дошкільнят, які вже використовуються в окремих дошкільних закладах району. "У сільських школах дуже багато обдарованих дітей, ділиться думками Наталія Глюз, тільки треба допомогти їм розкритися, скерувати у правильне русло і з них вийдуть люди". Нині молода вчителька втілює у життя свій новий задум: сліпий метод набору. Свого часу побачила як добре володів ним американський волонтер, який відвідував Великомостівську школу. Дізналася, що у США, а також багатьох країнах Європи вивчають цей метод набору як і писати, читати, рахувати. Він дуже корисний і для роботи та навчання, і для здоров"я. Вже знайшла спеціальну програму. Правда, спочатку сама дійшла до сорокового рівня і вже сліпим методом може набрати 200 символів за хвилину, хоча б хотіла досягти вершини 300350. Вважає, що розпочинати цю "науку" необхідно з учнями 56 класів, навчання має відбуватися лише два місяці, зате інтенсивно два рази на тиждень по чотири години. І уже в цьому навчальному році у Двірцівській школі з деякими класами вчителька займатиметься вивченням сліпого набору. Вона вважає, що інформатика, то наука, яка потребує постійного навчання і вдосконалення, тому є учасником Форуму інформатиків України, де спілкується з дуже високоосвіченими людьми, ділиться своїми розробками.
Молоду вчительку Наталію Глюз, їй лише тридцять років, призначили заступником директора з навчальновиховної роботи, з цього року вона працюватиме ще й в Сокальській Малій академії наук.
А нещодавно стала виховником осередку "Пласту", який створили у Двірцівській школі, їздила з ними в мандрівку у Карпати. Мріє, щоб згодом її маленька Єва стала пластункою. Будучи з пластунами у таборі була їм швидше другом,аніж виховником і зрозуміла, якщо діти бачать в тобі товариша, тоді їх легше навчати і виховувати.
Наталія Володимирівна розповіла, що знає, що позаочі її учні називають "маленькою", бо вона й справді зростом невеличка. То ж, дай Боже, цій "маленькій" вчительці великого педагогічного майбутнього.
Оксана ПРОЦЬ
Фото автора.