Кожного року, 26 квітня, згадуємо про Чорнобильську трагедію. Але є люди, які живуть з цією пам'яттю, цим болем щодня. Це ті, хто у далекому 1986му ліквідовували наслідки аварії на Чорнобильській АЕС.
Один з них голова районної організації "Союз-Чорнобиль Сокальщини" Роман Богун. З ним наша розмова.
– Пане Романе, двадцять сім років відділяє нас від вибуху на Чорнобильській АЕС. Наскільки відтоді поріділи ряди чорнобильців і скільки їх ще залишилось на Сокальщині?
– Зараз наша організація нараховує 260 осіб, багато вже відійшли у вічність. Скількох хороших людей скосила променева ті інші хвороби, а скільки ще живуть з нами. Тож найперше висловлюю щире співчуття сім'ям тих, хто відійшов у засвіти. Ми, як і вони, пам'ятаємо про них, хочемо увіковічити їх пам'ять. В минулому році вирішили встановити у Сокалі пам'ятник чорнобильцям.
Дякую сокальському міському голові Богдану Зарічному, депутатам, які нас підтримали і виділили земельну ділянку під його будівництво. Він стоятиме у сквері, біля пам'ятника Б. Хмельницькому. Незабаром розпочнемо збір коштів на його будівництво. Поки що самі намалювали проект пам'ятника: у вигляді бічної стінки реактора, на плиті будуть висічені прізвища ліквідаторів.
– З якими проблемами найчастіше стикаються чорнобильці?
– Ми всі хворі люди, потрібно постійно лікуватися. Якщо лікуємось вдома, то нас забезпечують безкоштовними медикаментами.
Коли ж лягаємо в лікарню то переважно купуємо їх за свій рахунок, а препарати, як правило, дорогі. Ще гірша ситуація, коли потрібно зробити операцію, їх вартість 1015 і більше тисяч гривень. Такі гроші, зрозуміло, мало хто має. Доводиться звертатися за благодійними пожертвами. Хочу подякувати нашим постійним благодійникам, які жертвують кошти, надають юридичноправову допомогу, транспорт, лідеру та голові ГО "Наш дім Сокальщина" Денису Осміловському та Ярославі Осміловській, а також підприємцям Юрію Мандрику, Марії Тот та іншим. Завдяки їм останнім часом прооперували трьох важкохворих чорнобильців, зараз готується до операції четвертий.
Найбільша проблема із виплатами пенсій згідно з законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме: невиконання статей 50, 54, 67 посадовими особами управління Пенсійного фонду у Сокальському районі Львівської області та компенсацій інвалідамліквідаторам: держава не виконує своїх зобов'язань перед тими, хто рятував нашу країну, не жаліючи ні здоров'я, ні життя, чим порушує Конституцію України як закон прямої дії.
Тому ми неодноразово пікетували обласну держадміністрацію, Верховну Раду. Вдячні райдержадміністрації, районній раді за підтримку в цих питаннях.
– Як ваша організація підтримує одиноких, хворих, потерпілих від аварії на Чорнобильській АЕС?
– Намагаємося підтримати всіх, хто потребує допомоги. Звичайно, більше уваги приділяємо одиноким. Для цього в нас створена ревізійна група. Провідуємо, наприклад, Романа Войтовича, інваліда ІІ групи, якого після двох інсультів влаштували у Волицький геріатричний пансіонат. В нього були проблеми з пенсією, а зараз завдяки директору цього закладу та завгоспу він забезпечений всім необхідним. Ми їм щиро вдячні за допомогу. Стараємось надати матеріальну допомогу тим, хто важко хворіє.
– Як відзначатимете 26 квітня?
– За доброю традицією поїдемо у Львів, до пам'ятника чорнобильцям, щоб віддати шану всім, хто ліквідовував наслідки аварії на Чорнобильській АЕС і віддав своє життя за те, щоб ми з вами жили сьогодні. Скільки б десятиліть не відділяло нас від того чорного дня, Чорнобиль завжди в наших душах, наш біль і незагоєна рана.
– Бажаємо всім членам вашої організації здоров'я, і щоб до вас поверталися обличчям не тільки 26 квітня, а кожного дня.
Інтерв'ю взяла
Валентина БЛУДОВА.