Доля багатьох видатних діячів нашої історії і культури більшою чи меншою мірою пов’язана з Сокалем
Одним з них є президент Західноукраїнської Народної Республіки Євген Петрушевич. Він народився З червня 1863 року у м. Буську в сім’ї місцевого греко-католицького пароха і декана. Батько виховував своїх дітей у патріотичному дусі.
Після закінчення юридичного факультету Львівського університету з вченим ступенем доктора права, Євген Петрушевич відбував адвокатську практику в Степана Федака. По проходженні її він відкрив адвокатську контору в 1896 році у Львові, але через рік переніс її до Сокаля.
Вибір нашого міста напевно виявився не випадковим. адже Євген Петрушевич був одружений з Леокадією, дочкою Сеульського повітового старости Антона Пуніцького. Вона померла 26 липня 1917 року у Відні. У Сокалі Євген Петрушевич розгорнув активну громадсько-політичну роботу, заснувавши багато культурно-освітніх та громадських організацій.
Він був засновником товариства «Просвіта» і казинового товариства «Руська бесіда», якого був головою. Внаслідок цього кроку, українська інтелігенція припинила відвідування польського казино і перейшла до «Руської бесіди». Для того, щоб створити більш сприятливі умови для навчання сільських дітей, Євген Петрушевич заснував для них бурсу «Шкільної помочі», якої був головою. Він також заснував у Сокалі повітове кредитове товариство і став його першим директором, орга-нізував товариство «Січ» та закупив землю під «Народний дім» і доклав багато зусиль для його будівництва.
З історії культурно-освітнього товариства “Просвіта”: в 1927 році на Сокальщині було 40 бібліотек, які налічували 5568 книжок
У результаті діяльності Євгена Петрушевича у Сокальському повіті виникло багато читалень «Просвіти», «Січей» і інших громадських організацій. Він часто виступав перед селянами, вів серед них велику пропагандистську роботу. Євген Петрушевич обороняв селян не тільки у судах, але і від зловживань адміністративної влади. У цей час він також активно працював у національно-демократичній партії.
Гідною оцінкою цієї наполегливої громадської роботи було те, шо д-ра Є. Петрушевича у 1907 р. вибрано до австрійського парламенту від виборчого округу Сокаль — Радехів — Броди. На наступних виборах у 1911 р. він був обраний повторно.
Проте його досягнення викликали зависть у деяких людей і вони почали вносити розлад у громадське життя. Тоді за порадою відомого діяча д-ра Євгена Олесницького, переніс Євген Петрушевич свою адвокатську контору у Сколе, де також зробив багато як громадський діяч.
Вершиною політичної діяльності Євгена Петрушевнча було обрання його президентом Західно-Української Народної Республіки, а пізніше диктатором. Одним з найважливіших досягнень цієї держави було прагнення об’єднати ЗУНР і УНР, що і було зроблено. Урочисто возз’єднання було проголошене 22 січня 1919 року у Києві.
Після окупації Галичини Є. Петрушевич був змушений емігрувати. спочатку у Відень, а пізніше в Берлін. За кордоном він продовжував дипломатичну боротьбу проти окупації Галичини Польщею. Вже на схилі літ Євген Петрушевич, незважаючи на палку любов до своєї землі, не скористався амністією, адже його повернення в Галичину означало б визнання ним окупації цієї території Польщею.
Помер Євген Петрушевич 29 серпня 1940 року, похований у Берліні.
Для того, щоб гідно вшанувати пам’ять Євгена Петрушевича у Сокалі, доцільно було б назвати ОДНУ з вулиць міста його іменем і відкрити на ній меморіальну табличку. Можливо у Сокалі ще є люди, які пам’ятають в якому будинку жив майбутній президент ЗУНР, де розміщувалась його адвокатська контора. Може у декого ще збереглися документи, пов’язані з його діяльністю, або фо-тографії, на яких він зображений. Це б значно збагатило і уточнило наші знання про цю людину.
Я. КНИШ, газета Вперед 1990 рік, адапатція – Голос Сокальщини