В грудні 1868 р. у Львові була заснована культурно-освітня організація «Просвіта», що проіснувала з другої половини минулого століття до кінця 30-х років нинішнього століття
В Державному архіві Львівської області зберігаються документи про реєстрацію філій товариства «Просвіта», їх діяльність. В науковій бібліотеці архіву можна познайомитися з ілюстрованими календарями, виданими товариством, звітами організації.
Український народ завжди мав великий потяг до освіти. Ця любов до науки і освіти пробивається крізь усю історію України — від її найдавніших до найновіших часів. У науці й освіті український народ шукав помочі й насолоди, горнувся до неї і серед найбільшого свого розвитку і в часи тяжких лихоліть. Кожен, хто знає історію українського народу, знає скільки труднощів було подолано в ім’я науки і освіти.
Коли в окупувала в 1772 році Австрія окупувала Галичину, український народ був в страшному культурному занедбанню. Колишня українська шляхта перейшла на римо- католицизм, міщанство – в силу обставин, також відцуралося простого народу. При українській народності лишилися лише священники (уряд давав їм змогу прожиття) та неграмотна селянська маса.
Тяжке політичне, соціальне становище народу сприяло згуртуванню його навколо культурно-освітніх товариств, зокрема товариства «Просвіта»
Діяльність «Просвіти» опиралася на статут, який не був один і той самий від дня заснування. Він змінювався в міру потреби і розвитку товариства. Організація «Просвіта» була заснована «народовольцями» з метою поширення освіти серед народу. Товариство видавало твори українських письменників, шкільні підручники, популярні брошури, газети, відзиви. При товаристві засновані бібліотеки та українські музеї, воно також займалося концертною діяльністю.
Культурне і суспільне життя галицьких українців з року на рік міцніло і розросталося Так, у 1873 році за почином членів товариства «Просвіта» було засноване «Літературно-наукове товариство ім. Шевченка». У 1881 ропі виникло «Українське Педагогічне товариство».
У 1891 році товариство «Просвіта» розширило свою діяльність з чисто освітньої на освітньо-економічну і стало найсильнішим українським товариством у краю. У містах і селах виникають філії «Просвіти», ростуть десятками, а згодом і сотнями читальні, які гуртують тисячі членів товариства.
В 1898 році «Просвіта» дала почин до великої національної маніфестації з нагоди 50-річчя скасування панщини в Галичині. Щоб усвідомити народ про важливість знесення панщини було видано окремі книжки: «У п’ятдесяту річницю знесення панщини і відродження Галицької Русі» та «Панщина і її скасування в 1848 році», написану І. Франком. Ці книги були розіслані всім читальням «Просвіти».
На 1913 рік у Львівському воєводстві нараховувалося 2649 читалень, які проводили змістовну освітньо- виховну роботу. В 1913 році разом з Науковим товариством ім. Шевченка «Просвіта» заініціювала ювілей 40-річної письменницької праці Івана Франка, якого іменувала своїм почесним членом.
В 1914 році товариство «Просвіта» закликало не лише свій край, але й усіх українців на цілому світі відсвяткувати 100-літні роковини від дня народження Т. Г. Шевченка. Вирішено було, то ювілей триватиме цілий 1914 рік.
Воєнні події 1914—1920 років негативно позначилися на діяльності «Просвіти». Багато її читалень та осередків було знищено, в післявоєнний період була поновлена діяльність товариства, число читалень зросло на 65 – їх стало 2934. Звіти товариства «Просвіта» дають змогу прослідку вати за відновленням і роз витком освітньо-виховної роботи в кожному з повітів Львівського воєводства.
Так, наприклад, в Сокальському повіті у 1925 році нараховувалося 48 читалень, 15 аматорських гуртків, 9 хорів, 20 читальних домів і три в стадії будівництва. Уладжено 52 виставки, 34 відчити і 3 концерти. В бібліотеках читалень було 2765 книжок Членів читалень — 1984 чоловік. На 1926 рік було 54 читальні, злюстровано 38 читальних бібліотек. Читальня в Нисмичах мала 400 книжок, в Рожджалові – 361, в Конотопах – 316 книжок. В 1927 році на Сокальщині вже було 40 бібліотек, які налічували 5568 книжок, діяло 36 аматорських гуртків, уладжено 327 вистав, 28 концертів, 41 виклад.
Статистичні дані за 1935 рік говорять, що на кінець 1935 року у Львівському воєводстві читальні товариства «Просвіта» налічували в собі 275324 активних членів, між ними 205981 чоловіків і 65714 жінок віком від 14 до 35 років.
Почесними членами товариства були: письменник Іван Нечуй-Левицький, композитор Микола Лисенко, письменник, вчений і народний діяч Іван Франко, поет Юрій Федькович, поет і драматург Михайло Старицький…
За роки свого існування «Просвіта» об’єднувала українське громадянство на своїх і чужих землях в одну міцну сім’ю.