На Різдвяні свята їздив до родичів, які проживають на Дрогобиччині. І приїхав дуже розчарованим, бо ніде нема таких доріг як на Сокальщині. Достатньо лише доїхати до Жовкви, як відчуваєш себе європейцем, бо їдеш по гарній дорозі. Від Львова до Дрогобича також любо їхати – рівна дорога, хоч яйце по ній катуляй. І у самому місті – такому ж райцентрі – теж вулиці поремонтовані. Тож по-доброму позаздрив тамтешнім водіям. Де ще є такі дороги як у нас? Чого варта одна Об’їзна вулиця біля кафе «Рибка» у Сокалі? Її хіба що можна використовувати вчителям історії, щоб розповідати учням, як виглядали дороги під час війни після артобстрілу.
Через Великі Мости, Гірник, Сілець не проїхати: вибоїна на вибоїні. А позаторік у обласних та районних ЗМІ «рапортували», що вже відремонтували дорогу в місті над Ратою. Та цього ремонту вистачило лише на декілька місяців. Сніг та дощ «викрили» всі огріхи у роботі ремонтувальників. Проте на це пішли гроші, які просто викинули в болото! Міст через річу Рата у напрямі до Червонограда страшно перейти, не те, що переїхати. Він у дірах та вибоїнах, до того ж на ньому два автомобілі не можуть роз’їхатися. Невже знову великомостівчанам треба перекрити рух, щоб відремонтували дорогу?!
Стан доріг що не рік, то гірший. І незалежно від того, хто винен у цьому, злодійство і відкати в галузі дорожнього будівництва або складні погодні умови – розплачуються за ями автолюбителі. Це і підвищений ризик аварійності, і вимушене відвідування шиномонтажної майстерні, і позапланові поїздки на СТО з проханням перебрати ходову… І, звичайно, порушений графік роботи громадського транспорту. Водії автобусів нарікають на автошляхи, бо не можуть переїхати по вулицях Об’їзній та Українській у Сокалі. Хоча останню, здається, ремонтували нещодавно. Та шляховики примудрилися одну вибоїну залатати, а дві… пропустити. Мабуть, хотіли зекономити матеріал?! А що казати про віддалені села, де уже десять і більше років ніхто не ремонтував їх? Місцями тут уже нема асфальту, бо він розлазиться. Особливо, де у ямки просто сипали суміш.
Не можна нормально переїхати через смт. Жвирка, бо ще влітку зачистили ями, щоб відремонтувати. Однак зробити це забули. Тож автомобілісти щодень мають привід згадувати їх. І небезпідставно, бо нищаться машини. На що тільки йде акцизний збір за кожну літру пального?
А скільки на Сокальщині доріг у такoму ж або ще гіршому стані? Візьмемо керунок у бік Белза. Від Острова до Заболоття дорога у ямах, які подекуди не можна обминути. Бо їх так багато, і вони глибокі. Не дивно, що водії прилаштувалися і виїжджали на узбіччя, і нині ті, від великої кількості транспорту, подекуди нагадують альпійські гірки. Однак пальму першості у цьому напрямку бере дорога у селі Жужеляни, через яке нині не можна проїхати. І це головна дорога, яка веде до митниці у м. Рава-Руська. Що ж про нас подумають туристи з Євросоюзу? Мабуть, скажуть, що приїхали у Африку. Даруйте, однак і там, напевно, нема такого бездоріжжя. А після зими вони «летять» найгірше. Ще трохи і по наших шляхах можна буде переїхати лише возом, бо у глибоких вибоїнах вже нині автомобіль може згубити колесо.
Не назвеш дорогою, а лише напрямком, й відтинок до Хлівчан та Угнова. Проте декому щодня доводиться їхати, щоб дістатись на роботу, в лікарню чи до школи. Важкохворих з цих населених пунктів краще не транспортувати до медичного закладу, щоб не сталося, боронь Боже, чогось недоброго.
На жаль, такі ж дороги в інших напрямках від райцентру. «Залатування» доріг не покращує їхнього стану, зате з’їдає сотні мільйонів гривень. Всі лише говорять, що у нас дороги погані, а ніхто нічого не робить, щоб поліпшити дорожнє покриття та створити нормальні умови для руху транспорту. Скільки можна шукати винних? Коли ж від слів перейдуть до діла, і у нас будуть такі дороги як на Жовківщині чи на Дрогобиччині? Невже нам таке і не снилося?!
Іван БОЙКО,
житель міста Сокаль.