Закінчилася передплата періодичних видань на друге півріччя 2012 року, але ж газету можна передплачувати щомісяця, якщо комусь не вдалося цього зробити заздалегідь.
Часопис «Голос з-над Бугу» передплачую давно. Навіть заочно знаю його авторів, знаходжу для себе цікаві теми.
В районній газеті є змістовні, цікаві матеріали, в яких висвітлюється життя нашого регіону і навіть, хоча інформаційно, держави в цілому. Акцентується увага читачів на актуальних, важливих подіях. В газеті правдиво описується тернистий шлях незалежної України, відчувається щира тривога за ті недоліки і проблеми, які доводиться українському народу переживати нині. На сторінках часопису можна прочитати глибокі історичні публікації, а також про долю тих, хто боровся і віддав своє життя за незалежність України. Тримайтесь і далі цього напрямку. А ще прошу поверніть на першу шпальту газети «одвічні слова» і оголошуйте різноманітні конкурси, щоб розум не спав, це зближує читача з газетою.
Спасибі вам за те, що нужденних і принижених теплим словом зігріваєте, вселяєте віру і надію на краще. Тепер наш кольоровий тижневик приємно тримати у руках.
Я здавна передплачувала районну Сокальську газету. Спочатку у Сокалі виходила «Соціалістична перебудова», потім «Вперед», а тепер «Голос знад Бугу». І ця остання нікого не обслуговує, а стоїть на засадах розбудови незалежної України. Журналісти залежать лише від читача, стараються, щоб кожна вікова категорія мала що у тижневику почитати.
Я – ветеран районного часопису, передплачувала його завжди і передплачуватиму стільки, скільки Бог дасть життя. Жителі Спасова та Перв`ятич серед інших видань, теж надають перевагу «Голосу знад Бугу». За час незалежності Сокальська районна газета стала виданням для усієї родини. Читаємо її від початку і до кінця.
Продовжуйте і далі на сторінках часопису писати про виховання нашого підростаючого покоління, залучайте до цієї актуальної проблеми вчених, психологів, досвідчених педагогів та вихователів, котрі можуть дати корисну пораду, бо не все так погано у нашому домі. Засоби масової інформації повинні нести культуру і мистецтво свого народу, допомагати жити і життю радіти, підтверджуючи, що українці – великий і сильний народ.
Отож, шановні журналісти, і далі робіть професійно свою справу заради розбудови і зміцнення нашої незалежної України.
І на закінчення свого допису таке Вам привітання:
Тож завжди ми будем разом з вами,
Ми ніколи вас не підведем,
Нехай збільшиться газета тиражем
Й безліччю цікавих різних тем.
Євгенія СОХАНЬ,
с. Перв`ятичі.