Під час другого етапу моніторингу, який тривав упродовж 2-12 квітня 2024 року, експертна група Львівського пресклубу проаналізувала матеріали десятьох гіперлокальних медіа Львівщини. Зокрема, до вибірки потрапили чотири друкованих видань «Воля народу», «Голос відродження», «Народна думка», «Новини Прибужжя») і шість інтернет-видань («Варто – Галицькі новини», «Голос Сокальщини», «Золочів.нет», «Медіа. Дрогобиччина», «Район. Моршин», «Яворів.інфо»).
Згідно з отриманими даними було проаналізовано 768 матеріали, і з яких 165 – у друкованих і 603– в онлайн-медіа.
Мета моніторингу – визначити рівень гендерної чутливості локальних медіа, а саме – співвідношення експерток/експертів, героїв/героїнь, кількість фемінітивів у текстах, а також наявність стереотипного та сексистського контенту в журналістських матеріалах. Окрім цього, відстежували публікації на гендерну тематику.
У квітні порівняно з лютим кількість матеріалів, пов’язаних з темою війни, зменшилася на 8%. Зокрема, частка таких публікацій в он-лайн-виданнях становила 41% і 31 % у газетах.
У квітневих публікаціях про війну, як завжди, переважали оперативні зведення Генштабу ЗСУ з фронтів, наслідки масованих ракетних атак, загибель та нагородження військовослужбовців, волонтерська допомога фронту. На жаль, збільшилась кількість новин про спроби та схеми втечі за кордон військовозобов’язаних.
Найбільше зосередила увагу на висвітленні воєнної тематики газета «Новини Прибужжя» – 55%. Майже половина публікацій про війну (від загальної кількості матеріалів) були на сайтах «Золочів.нет» та «Варто-Галицькі новини» – по 48%. А найменше тему війни висвітлювали на шпальтах газети «Народна думка» – 23%.
Жінки давали роз’яснення, або коментували теми, пов’язані з війною, в 29% випадків у друкованих ЗМІ і 12 % в онлайн-виданнях. Зокрема, нардепки коментували законопроєкт про мобілізацію, посадовиці Міноборони роз’яснювали про бронювання та статус «обмежено придатних» і демобілізацію строковиків, представниці міжнародних організації та країн-партнерів розповідали про воєнну допомогу Україні.
Жінки як героїні були присутні у 22% випадків у друкованих виданнях, а в онлайн – 33%. Переважно це були згадки про родичок загиблих воїнів (дружин, доньок, матерів). Частина повідомлень про жінок-героїнь стосувалася матеріалів про волонтерство і благодійність.
Газета «Новина Прибужжя» опублікувала розлоге інтерв’ю з військовослужбовицею, сержанткою Ольгою Білик: «Вірю в Україну і її Перемогу!». У публікації героїня матеріалу ділиться бойовим досвідом та роздумами про роль жінки у воєнний час.
Порівняно з минулим моніторинговим місяцем, відсоток присутності експерток у гіперлокальних зменшився – на 7%, тоді як частка жінок-героїнь, навпаки, збільшилася на 7%, 5% (30 % і 36,5 % відповідно).
У газетних матеріалах жінки найчастіше коментували теми криміналу (100%). Зокрема йшлося про незаконний перетин військовозобов’язаними кордону та схем у ВЛК та ТЦК. Часто до експертної думки жінок зверталися також в темах медицини (67%), культури (60%). Паритет між жінками-експертками та чоловіками-експертами був у темі волонтерства, а між жінками-героїнями та чоловіками-героями – у темі освіти (50% і 50% відповідно).
Найвищий відсоток героїнь – у публікаціях про культуру (47%) та спорт (46%).
Жінки зовсім були відсутні як експертки у темах про спорт і освіту, а як героїні матеріалів – у темі війни (0%).
Найвищий показник експерток та героїнь – у газеті «Воля народу» (44% і 46% відповідно) – відзначаємо майже збалансовану кількість жінок і чоловіків, а найнижчий відсоток жінок як експерток – у газеті «Народна думка» (25%), як героїнь – у газеті «Новини Прибужжя» (17%).
У квітні в друкованих виданнях відсоток вживання фемінітивів знизився на 6% у порівняні з попереднім моніторинговим періодом (90%).
Жодного маскулінітиву другий місяць поспіль не було зауважено в газеті «Голос відродження» (100%), а паритет фемінітівів і маскулінативів 50/50 експерти зафіксували – у газеті «Новини Прибужжя».
Отже, у квітні 2024 року найбільш гендерночутливими друкованими ЗМІ (за дотриманням гендерного балансу і кількістю фемінітивів) стали газети «Воля народу» і «Голос відродження» (58%). Найнижчий показник знову– у газети «Новини Прибужжя»» (32%).
У гіперлокальних інтернет-виданнях у квітні найчастіше цитувалися жінки-експертки у темах культури (67%), криміналу (60%), освіти(58%), медицини ( 572%). Зовсім були відсутні жінки як експертки у темі спорту (0%).
Жінки як героїні переважали у журналістських матеріалах про освіту (71%), економіку (67%) спорт (59%), медицина (58%). Не було жодної згадки про жінок-героїнь публікацій на тему екології (0%).
Лідером за збалансованою кількістю жінок як героїнь та експерток і чоловіків як героїв та експертів став сайт «Голос Сокальщини» (45% експерток і 44% героїнь).
Найменшу кількість жінок як героїнь зафіксовано на сайті «Варто – Галицькі новини» – (10%), а жінок-експерток на сайті «Яворів.інфо» (14%).
У квітні в онлайн-виданнях так само як і в друкованих ЗМІ знизився показник вживання фемінітивів (90%). Й це пропри те, що відразу три сайти у квітні не використали жодного маскулінітива – «Яворів.інфо», «Золочів.нет», «Варто- Галицькі новини» – 100% фемінітивів.
У квітні 2024 року серед гіперлокальних медіа Львівщини найвищий індекс гендерної чутливості отримав сайт «Голос Сокальини» (60%), а найнижчий – «Золочів.нет» (45%).
У квітні в матеріалах і у друкованих, і онлайн-медіа стереотипного і сексистського контенту не виявлено.
Щодо тематичних публікацій, то на сайті «Голос Сокальщини» був опублікований матеріал про щорічне нагородження премією «Woman 2023» за версією міжнародного глянцевого журналу «Business Woman». Цьогоріч премію за мужність і відданість у боротьбі за незалежність України премію отримала й прикордонниця Львівського загону Марія Пухалик.
Інтернет-видання «Моршин. Район» розповіло про приїзд до Львова дружини очільників українських міст з Харківщини, Херсонщини, Рівненщини та Львівщини. Учасниці знайомились з соціальними, медичними та культурними проєктами міста. Різні сфери життя Львова в умовах повномасштабного вторгнення їм презентувала Катерина Кіт-Садова, дружина міського голови Львова.
У газеті «Народна думка»№12 від 4 квітня вий «Скоординували кроки задля протидії домашньому насильству». Читачам газети розповіли про результати засідання Координаційної ради з питань запобігання та протидії домашньому насильству; насильству за ознакою статі та торгівлі людьми.
Згідно з результатами моніторингу Індекс гендерної чутливості медіа Львівщини у квітні 2024 року склав 53%. Ознайомитися з загальними даними моніторингу видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу і сторінці у Facebook.
______________________
Гендерний моніторинг відбувається в межах проєкту “Гендерночутливий простір сучасної журналістики”, який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волинської області, Незалежною громадською мережею прес-клубів України і медійних організацій за підтримки Медійної програми в Україні (Internews).
Що таке гендерна чутливість?
Гендерна чутливість у медіа стосується практики врахування гендерних різниць та особливостей при створенні, розповсюдженні та аналізі медійного контенту. Це ключовий аспект сучасного журналістики і медіа-продукції, який спрямований на сприяння рівності, усунення стереотипів і більш об’єктивне і повноцінне представлення осіб різних гендерів.
Гендерна чутливість — це здатність розпізнавати вплив гендерних питань на суспільство і відображати це у медіа продукції. Вона передбачає відмову від застосування гендерних стереотипів, які можуть підсилювати дискримінацію та нерівність, і підкреслює необхідність балансування гендерних перспектив у медійному контенті.
Чому гендерна чутливість важлива для медіа?
- Сприяння рівності: Гендерно чутливі медіа можуть допомогти змінити традиційні уявлення про роль статей у суспільстві, просуваючи ідеї рівності та справедливості.
- Відображення реальності: Медіа відіграють значну роль у формуванні суспільних уявлень. Правдиве і неупереджене відображення різних гендерів сприяє глибшому розумінню та взаємоповазі між людьми.
- Боротьба з дискримінацією: Виключення стереотипів і практика гендерної чутливості в медіа може зменшити дискримінаційні ставлення і поведінку в суспільстві.
Як медіа можуть бути гендерно чутливими?
- Різноманітність у зображенні: Забезпечити рівне представництво жінок та чоловіків у різних ролях і ситуаціях, від новинних сюжетів до розважальних програм.
- Мова та тон: Використовувати гендерно-нейтральну мову і уникати висловлювань, які можуть підкріплювати гендерні стереотипи.
- Теми та персоналії: Включати історії, які розкривають гендерні питання, та залучати до їх обговорення експертів обох статей.
- Підготовка журналістів: Освіта та тренінги для журналістів та медійних працівників, щоб вони могли краще розуміти та ефективно висвітлювати гендерні питання.
Гендерна чутливість у медіа не просто етичний вимір, але й практичний спосіб зробити медійний контент більш об’єктивним, інформативним і відповідним до потреб сучасного суспільства. Це сприяє формуванню більш гармонійного та рівноправного суспільства, де кожен може відчувати себе важливою та повноправною частиною.