Щороку 17-18 липня відбувається Всеукраїнська проща до Зарваницької Матері Божої. Починаючи з 2004-го, в ній беруть участь і паломники з нашого села.
Свята зарваницька земля, ікона Божої Матері, цілюще джерело допомагають нам заглибитись у христову віру, жити духовним життям, розуміючи, що основним продуктом харчування є духовний, а не земний хліб: “Ісус Христос – хліб нашого життя”. Той, хто живе для того, щоб їсти, ніколи не побачить краси оточуючого світу. Людині не потрібно багато, лише зберегти в своєму серці любов до всього оточуючого.
Коли в 2004-му році я вперше відвідала Зарваницю, а тоді у Всеукраїнській прощі брав участь наш владика Любомир Гузар, то перенеслася в чудовий світ блаженства, спокою, миру. Сотні людей лежали на святій землі від каплички до чудотворного собору Матері Божої Зарваницької, зцілюючись. Тисячі людей співали разом з церковним хором пісню "Моліться, люди, всі до Бога". І я записувала слова, вивчаючи пісню. А скільки ще пісень вивчила, чотири рази беручи участь у прощах! Коли тільки є поїздки до цього святого місця, то завжди спішу до нього, бо знаходжу там мир, радість і спокій для своєї душі.
В цьому році, на жаль, не змогла взяти участі у прощі, їздили моя донька і внучка і ще десять дорослих (переважно молоді) і троє дітей. А я організувала поклоніння іконі Зарваницької Матері Божої у нашій церкві св. Миколая. Зібралися старші жінки-союзянки, запалили свічки біля ікони, прочитали Акафіст до пресвятої Богородиці, відмовили "Дев’ятницю", читали молитви, пройшли 14 стаціями хресної дороги, співали пісні "Там у гаю серед борів…", "Спішу у Зарваницю" та ін. Всі жінки отримали духовне задоволення.
Софія БУТРИНСЬКА, жителька с. Угринів.