До мешканців району з проханням звернувся начальник Сокальського РС ГУ ДСНС України у Львівській області щодо заборони спалювання сухої трави. Як наголошує він потрібно пам’ятати що пожежі в екосистемах завдають шкоди не тільки здоров’ю людей, а й їхній власності.
І хоча цьогорічна весна видалась дуже сонячною, статистика доводить: у більшості випадків причиною загорань сухостою і сміття стають не погодні умови, а банальна людська недбалість. На жаль, попри численні застереження рятувальників громадяни продовжують масово спалювати суху рослинність, не задумуючись над наслідками своїх дій. Як наголошує начальник Сокальського РС ДСНС Юрій Тузяк проведеним аналізом пожеж станом на 2 квітня на території Сокальського району зареєстровано 93 пожеж, з них 66 лише в екосистемах.
Поліція Львівщини нагадує про адміністративну відповідальність за спалювання сухої трави
З приходом весни мешканці починають роботи на полях, городах, подвір’ях, які нерідко супроводжуються спалюванням залишків листя, сухої трави та сміття. Нажаль, непоодинокі випадки, коли це приводить до загибелі людей.
Так, 22 жовтня 2019 року, у полі в Бродівському районі виявлене обгоріле тіло літньої жінки. Як попередньо встановили поліцейські, на території свого домогосподарства вона спалювала суху траву. В якийсь момент на жінці зайнявся одяг і самостійно збити полум’я вона не змогла. 10 березня 2020 року схожий випадок стався у Сокальському районі області – тоді, спалюючи сухостій у полі, загинула 81-річна пенсіонерка.
Нагадуємо, що протягом вихідних рятувальники на Сокальщині ліквідували шість пожеж сухої трави
Правоохоронці вкотре нагадують про неприпустимість спалювання сухої трави – цим ви не лише завдаєте шкоду довкіллю, але й піддаєте небезпеці життя та здоров’я, як власне, так і оточуючих. Також нерідкі випадки, коли спалювання сухостою призводить до масштабних пожеж, під час яких горять будинки, господарські приміщення та гинуть тварини.
На Сокальщині під час спалювання сухої трави загинула пенсіонерка
Зазначимо, що самовільне випалювання рослинності або її залишків, згідно ст. 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, карається накладенням штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 170 до 340 гривень) і на посадових осіб – від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 850 до 1190 гривень).