– Минулого тижня під час візиту делегації НБУ до Пекіну ви підписали з Народним банком Китаю Угоду про обмін національними валютами (своп). Що вона означає для України?
– Це історична подія для двох країн – і для нас, і для Китаю. Над угодою ми працювали близько двох років. Рішення про підписання свопу було продиктовано необхідністю спростити розрахунки між українськими та китайськими компаніями. Суть в тому, що тепер можна буде здійснювати розрахунки, не використовуючи валюту інших країн. Тобто українські компанії зможуть закупати товари в Китаї за юані, а китайські в Україні – за гривні. Спрощення розрахунків, поміж іншого, має сприяти зростанню товарообігу між нашими країнами вже у найближчому майбутньому.
Відзначу, що Китай відносно нещодавно, з 2008 року, почав підписувати свопові угоди і наразі заключив близько двох десятків таких. В червні такі угоди були підписані, крім України, з Японією та Бразилією. Так що можна сказати, що в цій галузі Україна не відстає від світових трендів.
– Як ви оцінюєте потенційний попит з боку українського бізнесу на юані? Чи готовий НБУ у разі необхідності ініціювати збільшення об’ємів свопу?
– Зараз розмір свопу складає близько 20 млрд грн. (15 млрд юанів чи 2,36 млрд доларів). Ця сума обґрунтована, вона з’явилась після опитування представників бізнесу, яке ми провели спільно з комерційними банками. Ми вважаємо, що вся ця сума задіяна нашими підприємствами, тобто даний вид розрахунків, в національних валютах, користуватиметься популярністю.
Крім того, відомо, що співробітництво у фінансовій сфері завжди є сильним імпульсом для співробітництва в інших сферах економіки. В першу чергу ми очікуємо прискорення товарообігу, активізацію інвестицій в будівництво стратегічних об’єктів.
Двостороння своп-лінія відкрита на три роки з можливістю подальшого подовження. Ми також можемо збільшити розміри свопу. Це може відбутися і раніше 3 років дії угоди.
– Для кого угода більш вигідна – для України чи Китаю?
– Я гадаю, що тут присутній двосторонній інтерес. Адже ми зробили поки тільки перший крок у наших двосторонніх відносинах. Україна обов’язково працюватиме в цій країні.
Я бачу настрій китайських колег, вони також дуже зацікавлені, тому що українські сільськогосподарські, сировинні продукти дуже цікавлять їх інвесторів.
При цьому хочу підкреслити, що ми налаштовані відкривати виробництво у себе. Таким чином ми розвиватимемо імпорт, а не експорт. І підтримувати вітчизняного виробника, який працюватиме за участі китайських компаній. Я вважаю, це матиме велике значення для української економіки.
– Чи вплине Угода на курс нашої національної валюти – гривні?
– Розраховуючись в національних валютах, ми значною мірою знизимо навантаження на золотовалютні резерви країни. І, відповідно, забезпечимо більшу стабільність валютного ринку.
– Чи збирається НБУ ініціювати підписання подібних угод з іншими країнами?
– Так, ми плануємо підписати своп із Росією, оскільки з цією країною в нас величезний товарообіг – близько 50 млрд доларів. Плануємо поновити переговори з Білорусією. Розрахунки в національних валютах є дуже зручними для нашої країни, тому будемо продовжувати підписувати свопи з нашими бізнес-партнерами.
– Угоди про розрахунок в національних валютах зараз активно підписуються багатьма країнами. Чому?
– В умовах погіршення економічної ситуації (в глобальному розумінні, перш за все в Європі), використовувати національні валюти в розрахунках між країнами дуже важливо. І Україна, як і багато інших країн, прагне перейти на такі розрахунки. Адже це дозволяє не тільки знизити витрати при конвертації, але і ефективно захищає бізнес від коливань провідних світових валют.
– Очевидно, що юань найближчим часом може стати валютою, що вільно конвертується, та однією з найбільш стабільних валют у світі. Чи розглядає НБУ можливість переводу частини резервів у юані?
– Теоретично це можливо. Тим паче, що для нас диверсифікація міжнародних резервів – це завдання номер один. Але поки що дане питання залишається відкритим. Сьогодні МВФ не вважає, що дана валюта могла б стати резервною для України. Щодо рубля ми домовились, він може бути резервною валютою, а юань – поки ні.
– Під час візиту делегації НБУ мова йшла не тільки про співробітництво у фінансовій сфері. Зокрема, був підписаний Меморандум про взаєморозуміння та співробітництво у пріоритетних проектах розвитку АПК, що передбачає отримання Україною значного кредиту. На що будуть витрачені дані кошти?
– Дані кошти будуть використані виключно в агропромислових цілях. Гроші будуть направлені на будівництво заводів, елеваторів, вирощування кукурудзи, зернових, закупівлю засобів захисту рослин. Тобто, вони підуть на фінансування реального виробництва в агропромисловому комплексі – у галузь, якій суттєво бракує інвестицій. Таким чином, китайські інвестиції дозволять Україні суттєво активізувати реформи в АПК, вдихнути нове життя в сільськогосподарські регіони нашої країни.
– Ви назвали дану Угоду дуже вигідною для України. У чому сааме полягає її вигода?
– Умови Меморандуму передбачають отримання Україною кредиту на суму 3 млрд. доларів США строком на 15 років зі ставкою 6%. При цьому, протягом 5 років передбачено пільговий період погашення, тобто ми платимо лише відсотки. Представники китайського Ексимбанку завірили, що подібну угоду з іноземними державами вони підписали вперше. Очевидно, що у теперішній ситуації, коли у світі спостерігається серйозна криза ліквідності, Україна не змогла би залучити кредит на таких умовах самостійно.
– Чи можлива участь китайської сторони у фінансуванні інших проектів на території України?
– Китайські партнери високо оцінюють потенціал України та готові вкладати гроші у розвиток нашої держави. Їх цікавлять не лише агропромисловий комплекс та земельна реформа, що проходить у нашій країні. У ході візиту підіймалось питання присутності китайського капіталу й у інших галузях. Китайські партнери готові будувати заводи на території України для того, щоб Україна могла нарощувати експортний капітал. Також обговорювалась присутність китайського капіталу у розвідуванні та видобутку корисних копалин – рідкоземельних металів, золота.
– Чому така увага приділяється співробітництву саме з Китаєм? Можливо, доцільніше залучати до фінансування різноманітних проектів внутрішніх або ж західних інвесторів?
– Багато років Україна намагається диверсифікувати свою зовнішню торгівлю. Розвиток відносин з Китаєм – це реальний, значний крок у цьому напрямку. Крім того, як показують умови кредиту, китайські гроші дуже вигідні для України.
– Візит делегації НБУ у Китай призвів до справжнього прориву у відносинах між двома країнами. З одного боку, українська влада давно цього прагнула. З іншого – ваші опоненти зараз можуть заявити, що зближення з Китаєм призведе до експансії китайського капіталу і перетворення України у сировинний придаток цієї країни. Наскільки такі побоювання виправдані?
– Це дурниці. Мова йде про взаємовигідне співробітництво у всіх відношеннях. Китайськими грошима Україна буде розвивати свій АПК та інші галузі. Ми будемо виробляти тут – у нашій країні – продукцію з високим рівнем доданої вартості. Крім того, китайські колеги наголошували, що в Україні дуже міцна промислова база. І вони готові вкладати гроші у розвиток нашої промисловості, однак, вочевидь, передувати цьому мають фінансові компанії.
Важливо розуміти, що ми тільки починаємо працювати з цією країною. Але я переконаний, що співробітництво України з Китаєм має велике майбутнє, і воно, без сумніву, дуже вигідне для нашої держави.