Кібернетики в подиві: стародавні орнаменти несуть в собі дотепний шифр і « працюють» за образом і подобою справжніх комп’ютерних програм, а вишивка хрестиком, підозріло скидається на оригінально « записаний » бінарний код …
Дослідники презирливо називають епоху кам’яного століття « доісторичної » , або раптом починають з упертою наполегливістю шукати в ній залишки якоїсь прадавньої цивілізації – не те атлантів, не те зелених чоловічків. Ось і тепер, учені спантеличено чухають потилиці: різноманітний аналіз найдавніших старожитностей типу усних переказів і найпростіших орнаментальних ілюстрацій до них свідчить про їх спільне походження. Недарма ж літня латиноамериканська рукодільниця прийняла за свою народну вишивку привезений з російської глибинки зразок – от вам і раз!
Разюча не тільки схожість сюжетів, але і їх математичність, можна сказати комп’ютерна стрункість … А чи не спробували загадкові « споконвічні боги», недбало кочувати з одного переказу в інший, таким дотепним іносказанням, передати своїм далеким нащадкам основи знань про світ ?
Точно відомо одне, перші орнаменти, тобто стилізовані, схематичні повторювані малюнки, відносяться до періоду палеоліту, а про їх дійсне походження до цих пір жарко сперечаються в наукових колах, хоча орнаменти використовуються у сучасних вишиванках,. Зате з’ясувалося наступне. Рівномірно повторювані символи, вишиті на поверхні одягу в певних місцях, дають абсолютно незрозумілий енергетичний ефект.
Вони буквально захищають свого господаря від всілякого негативу (у наш час сказали б – від стресу , пару століть тому – від псування і пристріту ) , а рушники на покуті – не тільки власника, але і його житло. До речі, ці самі певні місця на слов’янської народної одязі точно відповідають основним нервовим вузлам, висловлюючись мовою сучасної медицини. А ще чакр, якщо говорити мовою древніх йогів , і больовим точкам, що цілком зрозуміло любителям всіляких східних бойових мистецтв. Чи не багато збігів ?
Проте ж досить на пів містичних припущень. Давайте міркувати логічно. У наш час вже придумані мікрочіпи з крихітними елементами живлення, які вшиваються в тканину, їх завдання реагувати на зміну температури і включати / відключати нитки обігрівачі. У цьому зв’язку думку про те , що скоро костюм абсолютно самостійно буде піклуватися про благо свого господаря, вже не здається дикою. Але ось що цікаво, у візерунках, вишитих хрестиком, кібернетики виявили схожість з так званим бінарним кодом, на якому в минулому столітті писалися комп’ютерні програми.