15 листопада на площі Ринок у Львові відбулася щорічна правозахисна акція «Порожні стільці». Захід присвятили українським журналістам, письменникам, діячам культури та правозахисникам, які незаконно ув’язнені, зникли безвісти або перебувають у російському полоні. До події долучився директор департаменту освіти і культури Львівської міської ради Андрій Закалюк.
На площі рядами розставили порожні металеві стільці з темними спинками, на кожній з яких білими літерами нанесені імена українців, що утримуються в полоні або вважаються зниклими безвісти. Інсталяція просто неба має нагадати про людей, які через російську агресію не можуть бути поруч зі своїми родинами, друзями та колегами. Кожен стілець символізує окрему людську історію й очікування на повернення конкретної людини.
«Сьогодні ми згадуємо людей, для яких правда — не просто гарне слово, а цінність. Цінність їхнього життя, життя їхніх рідних і всієї нашої країни… І це дуже гарно показує, наскільки важливо говорити й не забувати тих, хто бореться за правду», — Андрій Закалюк.
Особливу увагу під час акції приділили історії Миколи Леоновича — українського поета, ілюстратора та книжкового дизайнера, який понад три з половиною роки вважається зниклим безвісти. Про нього розповіла його дружина Марина Александрович. За її словами, Микола, батько двох доньок і постійний учасник Львівського форуму видавців, пішов захищати родину, Україну та українську культуру, однак відтоді про його долю немає достовірної інформації.
Марина Александрович наголосила, що росія грубо порушує Женевські конвенції та норми міжнародного гуманітарного права, не надаючи відомостей про утримуваних у полоні людей. Вона підкреслила важливість того, щоб українське суспільство й надалі публічно говорило про злочини держави-агресора, фіксувало свідчення звільнених полонених і закликало міжнародну спільноту до послідовного тиску на росію.
За словами учасників акції, такі публічні нагадування допомагають тримати історії полонених і зниклих безвісти у фокусі як в Україні, так і за кордоном, а увага має переростати в конкретні дії на їхню підтримку.
За даними Інституту масової інформації, станом на 2 листопада 2026 року Росія утримує щонайменше 27 цивільних українських медійників і одного журналіста-військовослужбовця. Серед них — представники всеукраїнських і регіональних медіа, фрилансери та кримські громадянські журналісти.
Акція «Порожні стільці» має на меті привернути увагу до долі незаконно ув’язнених цивільних та військовополонених, нагадати, що за кожним іменем стоїть конкретна людина, її сім’я та життєва історія. Організаторами заходу виступили Премія імені Георгія Ґонґадзе, Львівський медіафорум та INDEX: Інститут документування і взаємодії.
Дату проведення обрали невипадково: 15 листопада щороку відзначають Міжнародний день ув’язненого письменника, започаткований міжнародним ПЕН. Цей день також відомий як Empty Chair Day — День порожніх стільців. Порожній стілець у світі став символом людей, які не можуть бути присутніми через ув’язнення, переслідування, зникнення чи загибель.
Організатори закликають суспільство не лишатися байдужим, пам’ятати про українців у полоні й не припиняти публічних згадок про них. Для людей, які перебувають у неволі, важливо знати, що про них пам’ятають і за них борються.
Нагадаємо, 30 травня цього року на площі Ринок у Львові з’явився знак «Місце надії», що нагадує про військовослужбовців, які зникли безвісти або перебувають у полоні. Центральний елемент знака — стілець як символ вільного місця для тих, хто має повернутися. Довкола розміщують металеві жетони з іменами полонених і безвісти зниклих захисників та захисниць України, поруч висаджено Дерево надії як знак віри в їхнє повернення. На одній з бруківок біля інсталяції викладено напис «Місце для тих, кого ми чекаємо».
Такий простір у центрі міста створили на прохання родин полонених і зниклих безвісти військових. Концепцію розробив департамент архітектури та просторового розвитку міста. Металеві жетони не лише містять імена тих, на кого чекають, а й створюють своєрідний передзвін, що нагадує про кожного й кожну з них.