Новини культури

Художній керівник Народного дому села Завишень дарує свій талант людям

Справжньому працівнику культури притаманний постійний пошук, вміння побачити, знайти і підтримати здібності та хист кожного учасника художньої самодіяльності. "Залишай себе в праці  і ти будеш щасливий",  писав В. Сухомлинський. Щаслива своєю творчою працею Ганна Крук. Вона прийшла працювати художнім керівником у Народний дім села Завишень майже 45 років тому. Усі, кому довелось працювати з нею, відзначали її працьовитість, ентузіазм і закоханість у пісню, художнє слово, запальний танець. Аби залучити завишенців до культури, вона ходила з хати до хати і запрошувала здібних до музики та співу людей, незалежно від віку, до участі в аматорських колективах сільського Народного дому.

В архівних матеріалах знайшли цікаву інформацію: за період від 29 грудня 1966 року по 1 липня 1967го осідок культури села Завишень відвідало понад 14 тисяч глядачів. А 9 січня 1973 року Народному дому присвоєно звання закладу відмінної роботи. Тоді тут працювало вісім гуртків художньої самодіяльності, великою популярністю користувався вокальний жіночий ансамбль "Мрія". За яку б справу не бралася Ганна Василівна  всюди досягала мети. Завишенці постійно брали участь у конкурсах, з яких привозили нагороди. У 1989 році за сумлінну працю її нагородили орденом "Знак пошани". Але вона не зазналася, не загордилася, продовжувала розвивати культуру в рідному селі.

Фольклорний гурт, дівочий та юнацький ансамблі, хор "Хлібодар", малі фольклорні форми… Незабутніми були їх виступи не лише на рідній сцені, в районі чи області, а й в Києві, на Східній України та за кордоном  у Польщі та Угорщині.

А ще Ганна створила дуже цікаве жіноче тріо, у яке, окрім неї, входили Ганна Сироїд (Іванчук) та Ганна Коваль. Колишній голова колгоспу "Нове життя", нині вже покійний Євген Шкаврін, з любов’ю і жартома називав цей творчий колектив "Три Ганки".

Коли ж народний хор "Хлібодар" виступав у Києві на ВДНГ, то ніхто не вірив, що у складі колективу є мешканці сіл лише однієї селищної ради, адже їх кількість сягала сімдесяти осіб.

Вимогливість до себе та інших, величезна відповідальність, помножені на талант, даний Богом, характеризують цю тендітну жінку з добрими очима і щедрим серцем.

Любов до мистецтва Ганна прищепила своїм дітям. Доньки Руслана та Наталя отримали в спадок від мами гарний голос, акторські та організаторські здібності. Змалку навчала співу онучку Іринку, співала з нею в дуеті. Молодечий запал, жвавість вдачі, любов до української пісні  це далеко не повний перелік рис характеру цієї талановитої жінки. Нинішній колектив Народного дому з теплотою і вдячністю згадує той час, коли Ганна Василівна була поруч.

Сьогодні вона активно працює в українській громаді Відня, проводить культурнопросвітницьку роботу при церкві святої Варвари. Організувала дорослі і дитячі хори, які щонеділі беруть участь у св. Літургіях. Вона  організатор українських вечорниць, Шевченківських свят, навчає щедрівок, колядок, веснівок, готує співочі гурти для участі у фестивалях української пісні, що відбуваються в Австрії.

Вболіває за долю культури на Сокальщині, у рідному Завишні. Телефонує, цікавиться, над чим працюють працівники культури тут, вдома, радиться з ними стосовно проведення свят там, на чужині. Її шанують в українському товаристві у Відні, до неї горнуться люди різних поколінь.

Коли ж приїздить додому, то зустрічається з тими людьми, які близькі її серцю і обов’язково вишукує нові пісні, ноти, фонограми, сценарії.

Відвідує свята, які відбуваються в районі. Тішиться, що наша культура розвивається. А ще, як бачить на сцені своїх вихованців, то її душу проймає особлива радість, значить проросли зерна творчості, які вона засіяла у дитячих душах. Тому й на очі набігали сльози, коли співав ансамбль "Гармонія", який вона створила п’ять років тому, а її вихованці Орися Мигаль, Марія Бохняк, Ірина Нечай тепло вітали свого вчителя.
Немає кордонів для тих, хто виріс з культури, кому дорога українська пісня, українське слово. Дарувати свій талант людям  це, мабуть, найбільше щастя.

Світлана МУСІЙ,
Ганна КОВАЛЬ,
працівники Народного дому с. Завишень.

 

Голос Сокальщини на GoogleNews