За підсумками першого півріччя громади Львівської області загалом скерували на потреби Сил оборони та подолання наслідків російської агресії понад 2,3 мільярда гривень. Рівень фінансової підтримки війська розглядають як один із ключових показників того, які пріоритети місцева влада визначає під час повномасштабної війни.
Водночас аналіз видатків показує значну різницю між громадами. Частина з них демонструє чітке розуміння, що кожна бюджетна гривня нині має спрямовуватися насамперед на підсилення оборони. Проте є й ті, де питома вага допомоги силовому блоку залишається вкрай низькою.
Найнижчий показник зафіксовано у Самбірській громаді. За інформацією, наданою щодо виконання бюджету, при касових видатках понад 216 млн грн у першому півріччі на потреби війська тут спрямували лише близько 3,9 млн грн. Це становить орієнтовно 1,8% усіх видатків, через що Самбір називають антилідером області за часткою фінансування оборони.
У публікації наголошується, що в Самборі нещодавно відбулася зміна влади. Тож тепер уважно стежитимуть, чи врахує нове керівництво запити військових і чи відобразяться ці потреби в подальших бюджетних рішеннях. Автор звертає увагу: якщо навіть після зміни посадовців рівень підтримки Сил оборони залишиться на попередньому рівні, важко буде говорити про реальні зміни, окрім заміни прізвищ.
Запитання щодо низького відсотка видатків на Сили безпеки й оборони також адресують керівництву інших громад. У матеріалі згадані:
- Трускавецька міська рада – близько 3,6% видатків на оборону;
- Дрогобицька міська рада – приблизно 3,5%;
- Сокальська міська рада – орієнтовно 3,3%.
З огляду на розмір бюджетів цих громад, такі частки фінансування Сил безпеки і оборони України називають доволі низькими та такими, що породжують чимало запитань до пріоритетів місцевої влади.
У матеріалі наголошується: кожна громада самостійно ухвалює бюджетні рішення, але саме за ними мешканці можуть оцінити, наскільки підтримка захисників і захисниць є не декларативною, а реальною та пріоритетною.