Події, що нині відбуваються на Євромайдані, не залишили нікого байдужими у всіх куточках світу, не те що України. Жителі Борятина також душею та думками з українськими патріотами, які стоять на Євромайдані в Києві. Багато хто з них і нині перебувають там, дехто лише тільки повернувся… Люди старшого віку, які не мають сили і здоров'я поїхати у Київ, вирішили також підтримати учасників акції протесту: зібрати пожертви на його підтримку.
25 січня я разом з активістами Ганною Кузик, Ганною Медянко, Вірою Шакудою, Ігорем Дубовим, Галиною Кузьмою пішли від хати до хати. Кожен з борятинців давав скільки міг: від 20 до 500 гривень. В одній оселі до мене вийшов хлопчик Руслан Драган, він повідомив, що батьків нема вдома. Але коли почув для чого ми збираємо гроші, сказав: "Я заколядував гроші і віддам їх на підтримку Майдану". Те ж саме зробили його друзі Богдан Зорена й Денис Копчак.
Під час збору коштів був схвильований до глибини душі й іншим випадком, коли зайшов у хату старенької Марії Курило. Зустрів мене її син Іван, який зробив свою пожертву. Враз з другої кімнати, опираючись на палицю, схилена від праці, якій віддала 70 років, та старості, вийшла вісімдесятип'ятилітня жінка. В руках у неї – 100 гривень. Я відмовився брати гроші, бо знаю, що у неї мізерна пенсія, а вона зі сльозами на очах просить: "Візьми. Чужих дітей не буває. Мої внуки стоять на Майдані, я хочу їм допомогти". Так само сказали й старенькі – Осипа Бац і Марія Гудзь. Взяв у них гроші, щоб їх не образити. Низько схиляюся перед цими бабусями за поклик душі, за їхнє хвилювання за долю підростаючого покоління. А таких бабусь в Україні налічується сотні тисяч.
Наступного дня, в неділю, отець Михайло Блистів у церкві святого Миколая оголосив, що триває такий збір коштів на підтримку Євромайдану в м. Києві, й парафіяни також внесли свою лепту в добру справу. Борятинська громада назбирала 11975 гривень, які я відніс до районного Штабу національного спротиву. Сподіваємося, що ці гроші допоможуть майданівцям, які нині на лютому морозі, уже третій місяць, під кулями відстоюють нашу спільну громадянську позицію. Вони стоять за нас з вами, щоб наші діти та внуки жили у вільній незалежній державі, щоб Україна не стала тоталітарною державою. Дякую усім односельчанам та підприємцям, які зробили пожертви. Нехай Господь сторицею віддасть кожному. Якщо кожен з нас підтримає Майдан в будь-який спосіб, наші діти та внуки, брати і сестри, відчуватимуть, що ми з ними. Це додасть їм сили і віри у перемогу.
Хочу звернутися до начальника відділу освіти РДА Романа Монастирського, щоб він запровадив у всіх навчальних закладах району урок пам'яті Героїв України, які були вбиті у січні 2014 року. Ось їх імена – Сергій Нігоян – вірменин, Михайло Жизневський – білорус, українці – Юрій Вербицький та Роман Сеник, уродженці Львівщини.
Пам'ятаємо, не забудемо…
Остап СИДОРЯК,
житель с. Борятин.