Завжди вважали, що ліс багатство, яке дорожче від золота, і є скарбницею добробуту держави. Він одягає і гріє, годує… Ще й вабить божественною красою… Мабуть, важко переоцінити його роль у нашому житті, як і працю тих людей, які дбають про нього. Що нині болить і тривожить його справжніх господарів? Що треба зробити, щоб у прийдешньому на Сокальщині зеленіли ліси? Про це наша розмова з директором Сокальського дочірнього підприємства "Галсільліс" Миколою ДЕМ‘ЯНОВИЧЕМ (на знімку вгорі) людиною, котра любить природу, якій не байдуже до долі лісу.
Миколо Михайловичу, скажіть, будь ласка, з яким настроєм Ви зустрічаєте професійне свято?
Звичайно, хотілося б кращих показників, але маємо, те що маємо. Підприємство з листопада 2009го і до серпня цього року перебувало у скрутному економічному становищі, через те що ми не мали збуту деревини, хоч і ціни на неї ніхто не міняв ще з 2008 року, зате на пальномастильні матеріали вони зросли у декілька разів. А це відбилося на фінансовому стані підприємства. Додала чимало клопотів негода навесні та у червні. За таких погодних умов техніка у лісі працювати не могла. Ще й підтопило 58,3 гектара лісофонду та 27,3 га насаджень – на землях, непридатних для сільськогосподарського обробітку. Згодом довелося насаджувати молоді культури. Ми понесли значні збитки.
Але попри усі труднощі ДП "Галсільліс" йде в ногу з часом. Як це Вам вдається?
Це заслуга всього нашого колективу, який працює злагоджено та професійно. Хотів би відзначити помічника лісничого Реклинецького лісництва Мирославу Романчук, лісників Ореста Котика, Степана Семенюка, Петра Білецького, Юрія Лиса, Володимира Закала. Сумлінно працюють також водії, яким цьогоріч погода додала клопотів, зокрема Олег Скиба, начальник цеху переробки деревини Олег Чернявський, столяр Володимир Ходань та інші. Дбаємо і про оновлення матеріальнотехнічної бази підприємства. Так за останні три роки придбали трактор "МТЗ82", "КрАЗ", "КамАЗ", впорядкували територію, придбали устаткування для пилорами…
Чимало підприємств району торкнулася економічна криза…
Довелося напружено працювати увесь рік, щоб втриматися на плаву та зберегти колектив. Підприємство мало реалізовувало своєї продукції і його фінансове становище дещо погіршилося проти минулого року. Призупинився експорт продукції через кризу в Європі. Та все це позаду. Зараз наші справи пішли на лад. І ми уже заготовили 6720 куб. м деревини, в тому числі ділової 1235 м куб., з них дров 2637 куб. м та технічної деревини 2848 куб. м.
З якими проблемами зустрічаєтесь у роботі?
Насамперед, бракує працівників. Хотілося б, щоб були приватні підприємці, які займалися б заготівлею лісу. Ми платимо людям по 60 гривень за кубічний метр ділової деревини та 50 – дров. Наразі з нами працює лише один приватний підприємець Ярослав Андрейчук.
Існує проблема й з охороною лісових насаджень та лісу від самовільних рубок та пожеж. Станом на 15 вересня зафіксовано вісім лісопорушень, що є менше, ніж торік. Хочу зауважити, що у лісі люди, які приїхали на відпочинок, не дотримуються пожежної безпеки, мали чотири таких випадки.
А на що звертаєте особливу увагу?
На догляд і збереження породного та якісного складу майбутніх лісів, очистку лісу від захаращеності, санітарнооздоровчі заходи, тобто вибіркові санітарні рубки, лісовідновні заходи. Дочірнє підприємство має теплицю у Реклинецькому лісництві, в якому вирощуємо саджанці, які восени та ранньою весною використовуємо на лісовідновлення. В цьому році на землях лісового фонду посаджено 53 га лісу та заліснено 22,7 га земель, непридатних для сільськогосподарського обробітку. Милують око модрина, сосна, дуб, береза.
Миколо Михайловичу, поділіться планами на майбутнє.
У цьому році розпочали реалізацію проекту з плантаційного вирощування дволопатевого гінкго, листя і насіння якого має лікувальні властивості. Восени закладемо його двогектарну плантацію. Отримана у недалекому майбутньому лікарська сировина знайде своє практичне застосування на фармацевтичних підприємствах регіону. Пробуємо вирощувати фундук. Водночас не забуваємо й про розведення традиційних порід дерев. ДП "Галсільліс" торік закупило у капсулах розсаду дуба, ми висадили його на двох гектарах.
Ліс для людини, але вона повинна не тільки ним користуватися, але й розумно дбати про його відтворення.
А ще, користуючись нагодою, напередодні нашого професійного свята щиросердечно вітаю з Днем працівників лісу всіх моїх колег, працівників, ветеранів, кожного, хто пов’язав свою долю з нашим зеленим другом і не жалкує ні сил, ні часу, ні турбот, посинівськи, служачи шляхетній справі охорони природи. Й бажаю добрих успіхів у нелегкій праці в ім’я примноження лісового багатства рідного краю.
Вела розмову Любов ПУЗИЧ.
На знімку внизу – Мирослава РОМАНЧУК, помічник лісничого Реклинецького лісництва.
Фото автора.