Про великі підприємства

Питання водовідведення ДП “Датський текстиль”

Знаєте, що спадає на думку, коли знайомишся з відкритим листом ДП "Датський текстиль", що щось є спільне між нинішнім українським урядом і ДП "Датський текстиль". Уряду – ну все було б чудово, якби не той народ, а ДП "Датський текстиль" має свій головний біль в особі керівника “Сокальводо­каналу” Т. І. Рибіцького. То що ж той директор так пригнічує "бідний" "Датський текстиль". Що ж такого він вимагає? Ніби й нічого особливого: неухильного виконання умов договору в повному обсязі. То чому ж так боляче ці прості вимоги сприймаються? Виявляється, раніше, протягом багатьох років "Водоканал" не вимагав у ДП "Датський текстиль" виконувати договір належним чином, а лише вибірково. Але давайте все по порядку.

Відносини між МКП "Сокальводоканал" та ДП "Датський текстиль" будуються у відповідності до договорів, останній з яких переукладено 18 грудня 2012 року, терміном на 4 роки. Цей договір, як, до речі, й усі попередні, передбачає, що абонент, тобто ДП "Датський текстиль", здійснює оплату за скид стічних вод з понаднормативними забруднен­нями виконавцю, тобто МКП "Сокальводока­налу". Нормативні документи, зокрема "Інст­рукція про порядок обчислення…", "Правила приймання стічних вод", достатньо чітко окреслюють порядок і терміни контролю забрудень в стічних водах, порядок здійснення нарахувань у випадку перевищення забруднень та проплати за них.

 Розрахунок плати за понаднормативні забруднення базується на результатах аналізів лабораторного контролю. І чинні на сьогодні в Україні нормативні документи іншого підходу не передбачають.

 Однак, як виявилось, вже на перших зустрічах з керівництвом, ДП "Датський текстиль" має інше бачення оплати за понаднормативні забруднення. Воно полягає у тому, щоб відкинути лабораторний контроль забруднень, а плату за них проводити на фіксованих договірних умовах. Однак такий спосіб розрахунків суперечить діючим правилам, яких неухильно зобов'язане дотримуватись МКП "Водоканал". На жаль, ДП "Датський текстиль" не хоче цього усвідомити, як і того, що такі дії можуть бути розцінені як корупційні. І це було розцінено ними, як небажання директора МКП "Водоканалу" іти на компроміс.

 Згодом, на одній з чергових зустрічей, яка проводилась на рівні попереднього голови райдержадміністрації Миколи Мисака, було досягнуто домовленості. До речі, при нагоді, хочу подякувати п. Мисаку за те, що попри його зайнятість, як керівника району, він ніколи не відмовлявся взяти участь у перемовинах нашого підприємства з ДП "Датський текстиль". Він глибоко вникав у вирішення спірних питань і саме завдяки його толерантності, наполегли­вості, їх стало значно менше. Саме на одній із таких зустрічей і було узгоджено, що ДП "Датський текстиль" буде здійснювати щомісячно, починаючи з 1 січня 2012 року, авансові платежі за понаднорма­тивні забруднення в розмірі 30 тисяч гривень, а остаточний розрахунок буде зроблено за підсумками півріччя.

 І коли в травні 2012 року на рахунок "Водоканалу" надійшло 50 тис. грн., ми зітхнули з полегшенням, бо вирішили, що нарешті досягли порозуміння. На жаль, радість була передчасною. Виявилося, що в платіжному дорученні було зазначено, що це аванс за очистку стічних вод, а не плата за понаднормативні забруднення.

 До речі, стосовно авансових платежів у розмірі 130 тис. грн. В грудні 2009-го та у вересні 2010 року МКП мало труднощі з оплатою за спожиту електричну енергію.

"Датський текстиль" надав допомогу, здійснивши авансові платежі в розмірі 39,99 тисяч грн. та 40 тис. грн. І разом з вище згаданим авансом у розмірі 50 тис. грн. це і склало 130 тис. грн.

 В грудні 2012 року, розуміючи, що борг потрібно повертати, МКП "Сокальводоканал" листом звернулося до ДП "Датський текстиль" з пропозицією поетапного погашення заборгованості. Відповіді, на жаль, ми не отримали. Далі склалась така ситуація, про яку кажуть, що ложка дьогтю зіпсувала бочку меду. В кінці грудня 2012 року, щоб вирішити питання щодо оплати за понаднормативні забруднення, ми були змушені звернутися в судові інстанції. Представник п. Йоргена Седерхолма заявив, що якщо "Водоканал" буде наполягати на продовженні судового розгляду, то ДП "Датський текстиль" не здійснить планового платежу за очистку стічних вод грудня в розмірі 86,8 тис. грн., з огляду на попередню передплату вище­згаданих 130 тис. грн. Це означало, що "Водо­канал" не зможе розрахуватись за електричну енергію, якої в грудні використали на 95,2 тис. грн., і як наслідок, на новорічні та Різдвяні свята енергетики мали б повне право відключити за несплату об'єкти нашого підприємства. Як Ви гадаєте, кого незлим, тихим словом згадували б сокальчани біля сухих кранів – Йоргена Седерхолма чи Тараса Рибіцького? Здогадатись не важко. Не знаю, як такі дії називають в Данії, а в нас – шантаж.

А тепер щодо розміру тарифів за очистку стічних вод. Щоб оцінити його розмір, зробимо невеликий порівняльний аналіз. Візьмемо, наприклад, 2009 рік. ДП "Датський текстиль" здійснило оплату за скид стічних вод з нормативними забрудненнями в розмірі 700,9 тис. грн. Водночас, за наявність в стічних водах понаднормативних забруднень (а це зафіксовано лабораторними аналізами) мав би додатково сплатити ще 617,8 тис. грн. Цю суму не отримали ні МКП "Водоканал", ні місцевий бюджет. Я не звинувачую в цьому ДП "Датський текстиль", бо це вина колишніх відповідальних працівників "Водоканалу".

 Ви стверджуєте, що платите один з найбільших тарифів в Україні. Та, щоб порівняти рівень тарифів, уявімо, що "Датський текстиль" розташований не в м. Сокаль, а в Городку, то при середньомісячному об'ємі стічних вод 15 тис. куб. м, Ви мали б сплатити 184 тис. грн. (тариф 12,27 грн./куб. м), а в Жовкві вже 215,7 тис. грн. (тариф 14,38 грн./куб. м). Ну, а в Жидачеві ДП "Датський текстиль" точно не захотіло би здійснювати свою діяльність, бо там потрібно було б сплатити аж 241 тис. грн. (тариф 16,07 грн./куб. м). Зате в Сокалі це коштує лише 134,7 тис. грн., а з врахуванням того, що Ви самі здійснюєте перекачування стічних вод, реально платите за очистку 81,9 тис. грн. Тож, дякуйте долі, що Ви працюєте в Сокалі.

Щодо технічного обслуговування каналізаційно-насосної станції, яке аж надто обтяжливе для ДП "Датський текстиль", то є нагода позбутися цього клопоту. Під час приватизації Сокальської панчішної фабрики, (на виробничих площах якої здійснює діяльність ДП "Датський текстиль"), фонд державного майна допустив порушення Закону про приватизацію: включив у перелік майна, що приватизовується, каналізаційно-насосну станцію. Адже вона була (і є) задіяна в каналізаційній мережі міста, і робити цього вони не мали права. Її необхідно було передати у власність м.Сокаль. До речі, ці вимоги Закону чинні і сьогодні. І повірте, рівень технічного обслуговування не буде гірший, ніж він є нині. Щодо компенсацій витрат, пов'язаних з перекачуванням стічних вод від житлового масиву по вулицях Чайковського і Шевченка, то хочу нагадати, що ми готові це робити, але попередньо просили надіслати розрахунок витрат та затвердити тарифи у міській раді. І на цей раз відповіді ми не отримали.

 Добре, що ДП "Датський текстиль" в серпні 2011 року відновило локальну очистку у складі усереднювача і фільтра механічної очистки. Це дало позитивний ефект і кон­центрації забруд­нень значно зменшились. Хочу зазначити, що зроблено це в тому числі і завдяки наполег­ливості нашого підприємства.

 Але як пояснити, що з 2002 року, коли виробництво почало працювати (аж 9 років!!!), ДП "Датський текстиль", з року в рік нарощу­ючи виробничі потужності, працювало без локальних очисних споруд, скидаючи стічні води з волокнистими відходами та хімічними забрудненнями, які в декілька разів перевищу­вали гранично допустимі норми. І це тоді, коли в спадок від панчішної фабрики дістало на території підприємства блок очисних споруд у складі усереднювача фільтрів механічної очистки, вакуум-фільтрів, реагентної установки флотації стічних вод. Це обладнання треба було утримувати, витрачати кошти, модерні­зувати, – а навіщо. Простіше стоки вивести в річку Західний Буг – і нема проблеми. Але ж далі – річка Вісла, а ще далі Балтика, а там, дивись, і до Данії рукою подати. Сумніваюсь, що там би дали працювати хімічному виробництву (а фарбування, що не кажіть, таки хімічний процес) аж 9 років без попередньої очистки стічних вод. А у нас дозволяють. Більше того, панчішна фабрика на свої виробничі потреби використовувала не питну артезіанську воду, а після попередньої очистки річкову (як, до речі, й завод хімічного волокна). "Датському текс­тилю" річкова вода не підходить, бо, вияв­ляється, її потрібно попередньо очистити від механічних забруднень. А це знову гроші. Куди простіше забруднити питну артезіанську. І на все це закривають очі, бо ж там створюють робочі місця.

 Далі ДП "Датський текстиль" чомусь заявляє, що місце відбору проб не погоджено.

Але ж почитайте бодай договір, який Вами підписано лише 4 місяці тому. В п. 3. 2. чітко зазначено, що місцем відбору проб є усереднювач на території абонента, до облаштування контрольного колодязя за територією підприємства.

 Щодо облаштування контрольного колодязя. Ви нас звинувачуєте, що ми не облаштували контрольний колодязь. Проте саме Ваше підприємство було зобов'язане його облаштувати ще в 2 кварталі 2009 року. Більше того, є відповідний припис обласного управління екології. А тепер виявляється, МКП "Водоканал" винне, що ДП "Датський текстиль" ігнорує припис та умови договору.

 Читаємо далі: ДП "Датський текстиль" має сумніви щодо достовірності нарахувань суми в розмірі 3,79 (а не 4,5) мільйона гривень за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями. Прошу звертатись зі своїми сумнівами до фінансової інспекції, простіше кажучи, КРУ. Адже за результатами їхньої перевірки з'явилась ця цифра. Цікаво буде подивитися, як працівників фінансової інспекції будуть навчати арифметичних дій.

Розглянемо ще одне твердження ДП "Датський текстиль", що при відборі проб поза увагою залишається частина стоків побутового призначення. Тобто, якби був колодязь, який мало зробити підприємство, де сходились би виробничі і побутові стоки, то концентрація забруднень, розведих побутовими стоками, була б меншою. Логічно, нічого не скажеш. То облаштовуйте його швидше. Але дивно і зовсім не логічно інше: до червня 2011 року МКП "Водоканал" здійснювало забір стічних вод для контролю забруднень з лотка на очисних спорудах, де сходились промислові і побутові стічні води ДП "Датський текстиль" та побутові стічні води мікрорайону по вулицях Чайковського і Шевченка, 118. І при такому потужному розведенні промислових стічних вод побутовими, фінінспекція нарахувала аж 3,79 мільйона гривень за перевищення забруднень. Чи ДП "Датський текстиль" вважає, що їхні побутові стічні води чисті, як сльоза, а з вулиць Чайковського та Шевченка несуть забруднення більші, ніж фарбувального виробництва? Облиште, даремно шукати кішку в темній кімнаті, особливо якщо її там немає.

 До речі, мешканці Сокаля та народні депутати повинні знати, що і бюджет міста втратив надходження коштів, бо згідно з Законом 20% від плати за скид понаднор­мативних забруднень мали б переказати до місцевого бюджету, а це немало-небагато – 758 тис. грн.

 А тепер щодо обґрунтованості застосу­вання тарифів за скид понаднормативних забруднень. До червня 2011 року МКП "Водо­канал" при розрахунку оплати за понаднорма­тивні забруднення застосовувало методику,
що базується на кількості забруднень та рівні виробничої собівартості очистки, яка була розрахована і узгоджена з контролю­ючими органами в 2010 році і складає 1,60 грн./куб. м. Однак, на пропозицію ДП "Датський текстиль", до речі, враховуючи досвід львівського “Водоканалу,” як компромісне рішення прийняли методику розрахунку, що базується на кількості забруднень та частці стічних вод підприємства у загальному об'ємі стічних вод міста. І користувались нею до кінця 2012 року. При перевірці діяльності МКП "Водоканал", спеціалісти фінансової інспекції виявили, що ми застосовуємо методику, яка суперечить типовій інструкції та методиці розрахунку, узгодженій обласним управлінням екології. І рекомендували при розрахунку плати за понаднормативні забруднення застосувати типову методику. При зустрічі з паном Йоргеном, я інформував його про виявлені порушення працівниками фінансової інспекції, про передачу матеріалів перевірки в районну прокуратуру, про відкриття кримінального провадження щодо несплати за понаднор­мативні забруднення, про вимогу фінансової інспекції до мене, як керівника, по вчиненню негайних, дієвих заходів по поверненню коштів за понаднормативні забруднення.

 Буквально декілька днів після цієї зустрічі, ми подали чергову інформацію фінансовій інспекції щодо стану справ з ДП "Датський текстиль". Працівники фінінспекції висловили здивування, що МКП "Водоканал" далі веде зустрічі-переговори, хоч мало би вже передати матеріали в суд і негайно привести методику розрахунку відповідно до вимог Правил. Тому з січня 2013 року ми повернулись до методики розрахунку, яка застосовувалась до червня 2011 року. Про що і повідомили ДП "Датський текстиль". Як результат, Вами запропонованого компромісу по застосуванню іншої методики нарахувань, ми маємо відкрите кримінальне провадження щодо працівників "Водоканалу". А Ви ще ображаєтесь, пане Йорген. Давайте поміняємось – я буду ображатись, а Вам віддам кримінальне провадження. Впевнений, не захочете.

І ще буквально кілька штрихів щодо небажання Рибіцького досягати компромісів. Згадайте, як ДП "Датський текстиль" пропонувало, щоб у договорі і рахунках не зву­чало "плата за понаднормативні забруднен­ня". Ми погоджувались на будь-яку іншу назву наприклад: "поглиблена очистка", "додаткова очистка", готові були навіть записати хоч "перемелювання стічних вод". Далі знову умова: "Ми будемо платити, якщо нам повертатимуть податок на додану вартість". Знову наради за участю голови районної адміністрації, начальника районної податкової інспекції – ну, нарешті і це вирішили – будуть повертати. Далі ще одна умова: ДП "Датський текстиль" готове платити по 30 тис. грн. авансу щомісячно, а по закінченні півріччя зробити взаєморозрахунок. Про це вже говорив на початку. Далі тривале мовчання і… наша пісня хороша, починаймо її знову: ДП "Датський текстиль" пропонує повернутись до фіксованої плати за понаднормативні забруднення по 1 грн. 20 коп. за 1 куб. м. Стало зрозумілим, що переговорний процес іде по колу і продовжувати його немає сенсу.

 А тепер подумайте, чи проблема у непоступливому директорі МКП "Водоканал", чи поганому Законі, а може, просто у небажанні виконувати Закон. А навіщо, адже Закон ігнорують навіть ті, хто їх приймає, і нічого, навіть дуже непогано, живуть. Всім би так. А власне, хіба можна іншого чекати від наскрізь корумпованої, деградованої, бюрократичної системи, яка, крім власної наживи, не хоче нічого бачити.

 До вирішення проблемних питань ДП "Датський текстиль" залучило депутатів міської ради. Звичайно, пане Йорген, значно простіше переконати депутатів, яким вперше довелось побувати на підприємстві, і які не мають найменшої потреби знати нормативні документи з питань водовідведення, ніж спеціалістів у цій галузі.

 Чому, наприклад, було запрошено депутатів від однієї з опозиційних партій, а голову фракції цієї партії навіть не пові­домлено?! Чи не тому, що він вже мав нагоду побувати на підприємстві і має свою точку зору щодо ситуації? А раптом він запитає: "чому при реконструкції усереднюва­ча з нього було знято перекриття?" І зараз із величезної поверхні відкритого резервуару випари промислових стічних вод заполонюють всю територію, і далі – аж до житлових будинків мікрорайону. Зрозуміло, працівники підпри­ємства змушені дихати цими ароматами, бо їм платять заробітну плату. А у чому винні жителі вул. Чайковського? Звісно, можливо, на це є дозвіл санітарних служб, тоді питання відпадає. Напевно з тієї самої причини не запросили й міського голову, бо він глибоко обізнаний з проблемою, вимогами норматив­них документів і має власну позицію. А це якось іде врозріз із запланованим сценарієм "дня відкритих дверей" або, точніше сказати, "напіввідкритих".

 Попри те, не втрачаймо оптимізму. Є нормативно-правові документи для вирішення неузгоджених сьогодні питань. Є спільне бажання їх вирішити. Шкода, що багато часу вже втрачено, але, як кажуть: "час лікує все"…

 Тарас РИБІЦЬКИЙ,

 директор МКП "Сокальводоканал"

 

ЧАС БЕЗКОНЕЧНИХ НАРАД ВЖЕ ПРОЙШОВ

Дізнавшись про зустріч депутатів обласної та міської рад з директором ДП "Датський текстиль" Йоргеном Седерхолмом на цьому підприємстві, був дещо поди­вований: чому не запросили нікого із представників міської ради та директора МКП "Сокальводоканал" Тараса Рибіцького. Адже маємо те, що маємо, і ніхто, крім них, не зможе розв'язати цей гордіїв вузол. Тож, навіщо нагнітати ситуацію, яка й так непроста.

Вважаю, що якщо метою зустрічі на території ДП "Датський текстиль" керівництва підприємства, депутатського корпусу міської ради, голови Сокальської РДА було прагнення розставити акценти у непростих відносинах, які склалися із МКП "Сокальводоканал", знайти шляхи досягнення компромісу, то мали би бути запрошені представники МКП "Сокальводоканал" та керівники Сокальської міської ради.

Які об'єктивні висновки можуть зробити учасники "круглого столу", які не є фахівцями у даній сфері, на підставі позиції тільки однієї сторони? До того ж, Сокальська міська рада ще раніше запланувала проведення "круглого столу" щодо проблеми у відносинах між двома підприємствами за участю депутатів Верховної, обласної та міської рад, представників міської, районної рад та райдержадміністрації. Дата цієї зустрічі залежить від робочого графіку народного депутата України Степана Курпіля. І ми її обов'язково проведемо.

Коли визріла така ідея, навіть не орієнтуючись у часових рамках, я повідомив ДП "Датський текстиль" про це, запрошував залучити до неї всіх, кого вони вважають за потрібне.

Не хочу вникати у деталі господарського спору між підприємствами. Але в загальних аспектах володію ситуацією і хочу наголосити, що зі сторони МКП "Сокальводоканал" було багато спроб знайти компроміс. Вимоги підприємства не виходили за рамки законо­давства України. Не погоджуюсь і з тим, що керівник МКП "Сокальводоканал" Тарас Рибіцький поширює неправдиву інформацію. Якщо ж інформація не подобається чи не є вигідною для ДП "Датський текстиль", то це не означає, що вона є неправдивою. Неодноразово проходили робочі наради за моєю участю, а також екс-голови Сокальської РДА Миколи Мисака. Обговорювали цю проблему й з нишнім головою Сокальської РДА Наталею Карташовою.

Фактично, ми зараз пожинаємо плоди того, що були допущені порушення законодавства ще у попередні роки. Основних є два. Перше, це незаконна приватизація каналізаційно-насосної станції, яка розташована на території ДП "Датський текстиль" і перекачує стоки від вулиць Шевченка, Чайковського, Стуса (у статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" це робити заборонено). Тоді не було б дискусій про місце розташування контрольного колодязя. Друге, це відсутність протягом багатьох років чітких погоджень щодо плати за понаднормативні забруднення.

Проблема, яка сьогодні так гостро стоїть, повинна б уже років десять тому бути знятою з порядку денного.

А питання досить серйозне. Відповідно до результатів ревізії МКП "Сокальводоканал" Червоноградською об'єднаною державною фінансовою інспекцією зафіксовано, що "Водоканал" не отримав від ДП "Датський текстиль" плати за скидання стічних вод з понаднормативними забрудненнями понад 4 мільйони гривень, відкрито кримінальну справу.

На завершення хочу зазначити, що я зацікавлений у якнайшвидшому вирішенні цього конфлікту. Дуже добре розумію, яку позитивну роль відіграє ДП "Датський текстиль" в економіці нашого міста, як іноземний інвестор. Розумію, що робота підприємства є досить вигідною в економічному плані і для інвестора. І однозначно повинна була б бути взаємовигідна співпраця з міською радою. Переконаний, що в результаті так і буде.

Звичайно, жаль, що залишиться певний осад, але ми змушені у найкоротші терміни знайти вихід із цієї проблеми. Бо час безкінечних нарад вже пройшов. Нарешті потрібно ще раз визначити конкретні проблемні питання, шляхи вирішення, необхідні для цього фінансові ресурси і часові рамки.

Чітко пройти цей шлях – і раз, і на завжди перегорнути неприємну сторінку у взаємовідносинах.

Богдан ЗАРІЧНИЙ,

Сокальський міський голова.

Голос Сокальщини на GoogleNews