Гаряча лінія ДПІ у Сокальському районі на зв’язку

12 грудня 2012 року у ДПІ у Сокальському районі Львівської області ДПС під час чергового сеансу телефонного зв’язку „гаряча лінія” на запитання платників податків відповідала начальник відділу оподаткування юридичних осіб Лисяк Оксана Адамівна.

Пропонуємо Вашій увазі найактуальніші з них :

Доброго дня, Оксано Адамівно! Скажіть, будь ласка, який термін проведення камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість?

Відповідно до пп..75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно з п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Згідно з п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Отже, камеральна перевірка декларації з податку на додану вартість проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

Добрий день! Скажіть будь – ласка, чи має право підприємство включити у витрати вартість придбаних, але не оплачених товарів, у разі їх використання у господарській діяльності?

Дохід від реалізації товару визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар у розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана у будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов’язань, з урахуванням особливостей для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій, встановлених п.135.4 ст.135 та п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів (п.138.4ст.138 Податкового кодексу України).

Тобто, якщо платник податку на прибуток придбав товарно-матеріальні цінності, він має право на визнання витрат на придбання таких товарно-матеріальних цінностей відповідно до розділу III Податкового кодексу України незалежно від того, оплачені вони чи ні.

Однак, у разі визнання суми кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності, безнадійною сума такої заборгованості включається до складу інших доходів.

Доброго дня, Оксано Адамівно! Телефонує Вам головний бухгалтер підприємства, скажіть будь ласка, яка відповідальність передбачена у разі неподання до органу державної податкової служби платником ПДВ додатків до податкової декларації з ПДВ?

Відповідно до п.46.1ст.46 Податкового кодексу України додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.

Крім цього, згідно з п.13 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за №1490/20228, декларація подається платником за звітний період незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

У складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних.

Відповідно до п.48.7 ст.48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті не вважається податковою декларацією.

Таким чином, у разі неподання до органу державної податкової служби додатків до податкової декларації з ПДВ така податкова декларація не визнається податковою декларацією.

При цьому, якщо платник податку не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, то такий платник сплачує штраф у розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії вчинені платником податку до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п.120.1 ст. 120 Податкового кодексу України).          

Оксано Адамівно, скажіть будь-ласка які відомості зазначаються юридичною особою у заяві про перехід на спрощену систему оподаткування?

Відповідно до п.298.3 ст.298 Податкового кодексу України у заяві зазначаються такі обов’язкові відомості:

– найменування суб’єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи);

– дані документи, що підтверджує державну реєстрацію юридичної особи відповідно до закону;

– податкову адресу суб’єкта господарювання;

– місце провадження господарської діяльності;

– обрані суб’єктами господарювання ставки єдиного податку або зміна ставки;

– середньооблікова чисельність працівників у юридичної особи;

– дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

Також, згідно із пп.298.3.1 п.298.3 ст.298 Податкового кодексу України до заяви включаються відомості (за наявності) про:

1. зміну найменування суб’єкта господарювання (для юридичної особи);
2. зміну податкової адреси суб’єкта господарювання;
3. зміну місця провадження господарської діяльності;
4. зміну видів господарської діяльності;
5. зміну організаційно-правової форми юридичної особи;
6. дату (період) відмови від застосування спрощеної системи у зв’язку з переходом на сплату інших податків та зборів, встановлених Податкового кодексу України;
7. дату (період) припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності;
8. зміну групи та ставки платника єдиного податку.