Стислий огляд подій

Праця соціальних працівників – непомітна, але дуже потрібна

Завідуюча відділенням соціальної допомоги вдома територіального центру Світлана Іваниса та медсестра Інна Тарнавська відвідали своїх підопічних у Заболотті. Їх у селі четверо: Ганна Козій, Катерина Федашко, Михайло та Ганна Чайки. Доглядає їх соціальний робітник Марія Мельник. Вони радо зустріли гостей зі Сокаля та розповіли, що соціальний робітник щодень приходить до них, допомагає вести домашнє господарство, купує продукти та медикаменти, приносить воду… Пані Марія доглядає їх з 2007 року, тож за цей час вони до неї звикли і ставляться як до рідної.

Поки старенькі розказували про життя, медсестра терцентру Інна Тарнавська поміряла їм кров“яний тиск, розпитала про самопочуття.
У селі Заболоття проживає чимало літних людей, які на схилі літ живуть самі, бо діти звили свої родинні гнізда в інших місцях. Тому й раді, коли до них у хату прийде листоноша, хтось з сусідів чи знайомих. Не забувають про них і працівники територіального центру, які при нагоді, коли є у селі, навідуються й до них, цікавляться, як ті живуть, чи потрібна їм допомога. І в очах стареньких з“являється радість. Тож цього разу Світлана Іваниса та Інна Тарнавська відвідали Ганну й Василя Левочків, Софію Ващишин, Ігоря Ціпрянського, Володимира Порохновця, і ті їм були раді.

– Старші люди задоволені, що ми не забули про них, – розповідає пані Світлана. – Адже їм бракує уваги та турботи ближніх. Вони хочуть з кимось поговорити, щоб їх хтось вислухав… І ми завжди намагаємось знайти хвилинку, щоб зайти до них.

– Такі виїзди працівники територіального центру здійснюють по сільських радах не менше двох разів у рік, – доповнює директор територіального центру Тетяна Бугай. – Це дозволяє нам визначити потребу громадян у тих чи інших соціальних послугах. Наприклад, щочетверга ми запровадили виїзд перукаря у Стенятин, а з часом і у інші села району. Хочемо, щоб літні самотні люди відчували турботу про себе і скористалися нашими послугами на місці, бо не кожному стан здоров“я дозволяє приїхати у Сокаль.

Праця соціальних працівників – непомітна, але вона дуже потрібна, благородна, адже приносить радість та надію тим людям, котрим потрібна любов та увага ближніх.

Любов ПУЗИЧ.

Фото автора.

Голос Сокальщини на GoogleNews