Кожен день для працівників ДЛГП "Галсільліс" розпочинається з турботи про ліс, який є унікальним витвором природи і копіткої людської праці. Впродовж трьох десятиліть вони сумлінно та наполегливо вирощують та оберігають ліс. Під їхньою опікою два лісництва Сокальське та Реклинецьке. Перше налічує понад три тисячі гектарів. Його територія складається з 11 обходів від Волині до села Сілець. Друге займає 4090 гектарів і налічує 9 обходів. Його лісові масиви межують з Кам'янкоБузьким та Жовківським районами.
Сокальське дочірнє лісогосподарське підприємство "Галсільліс" очолює депутат районної ради Микола Дем'янович, який в лісовому господарстві вже 21й рік. Досвідченого та відповідального керівника поважають та цінують в ДЛГП за його професіоналізм та фаховий підхід до справи. Адже з року в рік тут виконують план лісовідновлення, лісорозведення, догляду за лісовими культурами. Любо глянути й на подвір'я ДЛГП "Галсільліс": доглянуті зелені газони, декоративні насадження та квіти. По центру стоїть фігура Матері Божої, зліва гойдалка та лавки. Ошатний вигляд має й адміністративне приміщення. Та найбільше надбання підприємства фахівці лісової справи та ентузіасти. Тут працює дружний та злагоджений колектив. Добрим прикладом для молодих лісівників є ветеран праці головний механік Михайло Шпуляр, який у ДЛГП від часу його заснування. Розпочав трудову діяльність помічником лісничого, був інженером лісового господарства, а згодом декілька років очолював його. Він не уявляє свого життя без ДЛГП "Галсільліс", бо тут минула вся його трудова діяльність. На підприємстві таких працівників чимало.
М. Шпуляр розповів, що ДЛГП "Галсільліс", створене на базі міжколгоспних лісів, спочатку налічувало 6,5 тисяч гектарів. Нині ця площа становить 7337 га. Вдалося цього досягти шляхом приєднання земель, що вийшли з сільськогосподарського призначення. За тридцять років підприємство пережило різні періоди: були і злети, і падіння, бо у лісовій галузі все залежить від стабільності в державі. Нині в Україні неспокійно: на Сході триває неоголошена війна. Громадяни менше будують будинки чи роблять реконструкції старих помешкань. Відтак попит на деревину дещо впав, а це відбилося на економічному стані підприємства. Однак його працівники ставляться до цього з розумінням. Вони переживають за долю України, чим можуть підтримують бійців АТО, зокрема, переказали свій денний заробіток на підтримку Української армії, щомісяця збирають продукти, які доставляють у Львівську військову частину №3001 для бійців, які їдуть в АТО. Робочий тиждень працівники розпочинають зі Служби Божої, яку щоранку в понеділок відправляє отець Василь Партика.
Трепетне ставлення до лісу притаманне й Андрієві Микитюку, який після закінчення Лісотехнічного університету прийшов сюди працювати майстром лісу, а з 2001 року став головним лісничим.
Працівники лісу Сокальського ДЛГП думають не лише про сьогодні, тому головна увага лісовідновленню. В ці осінні погожі дні лісівники проводять осінню посадку саджанців дерев на тих ділянках, де навесні стояла вода, та збирають жолуді. Цього року загалом збільшили площу лісів на 15 гектарів, заготовили 21 кг насіння сосни, чотири кілограми ялини. А це дає надію на краще.
– За шість місяців посадили 50,5 га лісу та доповнили лісові культури на восьмигектарній площі, розповідає головний лісничий ДЛГП "Галсільліс" Андрій Микитюк. Висадили на гектар 7150 дерев, в основному, це модрина, сосна, дуб звичайний, вільха, ясен. Для поліпшення якісного складу лісів на площі 84 га провели санітарну, а на 6 га суцільну рубки. З 2000 року заліснили 145 гектарів земель, непридатних для сільськогоподарського користування.
Працівники ДЛГП "Галсільліс" беруть активну участь в благоустрої та озелененні рідного краю. У цьому році разом з громадськими активістами та школярами у різних населених пунктах району посадили дерева, зокрема сосну, клен, модрину та горобину, два останні є символами життя.
Ліс, як відомо, починається з насіння. Якої воно якості такими й будуть бори та діброви. Виростити його та посадити в землю особлива наука та складна праця. У неї вкладають усю душу працівники Реклинецького лісництва, яке очолює досвідчений лісничий Мирослава Романчук, адже розуміють: працюють для нащадків. Бо, до прикладу, береза і вільха ростуть 60 років, сосна понад 80, а дуб 100 років.
Працівникам лісу охоче допомагають насаджувати ліс і доглядати за ним вихованці шкільних лісництв, які успішно функціонують у Реклинецькій та Карівській школах. Натомість ДЛГП "Галсільліс" допомагає школам та дитячим дошкільним закладам району. Майстри підприємства виготовляють гойдалки та пісочниці для дітей. Їхніми руками зроблений дитячий майданчик не в одній дитячій дошкільній установі Сокальщини.
"Наша праця для майбутнього, для того, щоб Сокальщина через століття мала потужний лісовий фонд, який є легенями нашого краю", констатує директор Микола Дем'янович.
Лісівники Реклинецького і Сокальського лісництва живуть трудовими буднями. Вони доглядають за молодими насадженнями, проводять рубки догляду за лісом для забезпечення відповідного породного складу лісових культур, підвищення їхньої продуктивності, здійснюють оздоровчі рубки дерев, уражених хворобами і шкідниками. І, звичайно ж, особливу увагу приділяють захисту лісових насаджень від пожеж та самовільних рубок.
Адже, щоб виріс ліс, потрібні роки. І прикро, коли необережне поводження людини з вогнем може за лічені хвилини його знищити та завдати непоправної шкоди флорі та фауні. Щоб запобігти цьому, створюють мінералізовані смуги, які у разі пожежі заблокують поширення вогню. За півріччя створено 46 км мінералізованої смуги, а на 102 км проведено догляд за мінералізованими смугами.
У цьому році було шість випадків самовільних вирубок. Усі справи передано у правоохоронні органи, а винних притягнуто до адміністративної відповідальності. Адже ліс це народне багатство, яке потрібно берегти.
Підприємство також здійснює переробку деревини та реалізацію лісопродукції, виробів переробки і продукції побічного використовування. За півріччя заготовили 2971 кубічний метр деревини, з них 1192 куб. м ділової, в тому числі 1779 куб. м деревини для технічних потреб та населення. Нині мусять раціонально й грамотно розпоряджатися і сировиною, і коштами, адже виживає той, хто рахує кожну гривню. Думають і про перспективу на майбутнє, шукають нові можливості для розвитку лісопідприємства. Спробували вирощувати черенкуванням самшит та тую для озеленення. Два роки тому з ініціативи директора на промисловій основі стали вирощувати 1,5 га фундука. В наступному році планують розширити під ним площу.
Радує лісівників і гектарна площа гінкго. Листя цього дерева має лікувальні властивості, і є першим порятунком при інсультах. Два роки тому створили пасіку, яка нині налічує 25 бджолосімей. За ними доглядає пасічник Ігор Зварич. Смачний мед реалізовують для своїх працівників. Вирішили надавати більше послуг для населення. Тепер тут можна не лише розпустити дерево на дошки та крокви, але й замовити у столярному цеху лавочки, гойдалки, пісочниці, альтанки, вулики. До кінця року планують налагодити й переробку низькосортної деревини. Хочуть спробувати виготовляти з неї піддони, бо нині на технічну деревину немає збуту.
Без любові до природи працювати на лісопідприємстві неможливо, а коли займаєшся улюбленою справою, то виконуєш її сумлінно. Кожна ланка має свій відповідальний напрямок роботи, від якого залежить єдиний спільний результат. Не можна не згадати добрим словом заступника головного бухгалтера Сергія Марковця, тракториста Петра Стельмашика, водіїв Михайла Андрущака, Володимира Ковальського, Степана Кубуса, лісників Петра Білецького, Юрія Лиса, Йосипа Мазура, Степана Семенюка, працівників цеху переробки Ігоря Матолінця, Григорія Мельника. Тож не дивно, що директор ДЛГП "Галсільліс" Микола Дем'янович напередодні професійного свята просив подякувати кожному працівникові за сумлінну працю і побажати усім миру, спокою, здоров'я, щастя, любові та злагоди у родинах, а головне, щоб рідним не було потреби виїжджати за кордон на заробітки, чи воювати в АТО. Адже кожен з працівників лісу з року в рік, у будьяку пору року, дбає про збереження, примноження, дбайливе і раціональне використання цього безцінного національного скарбу. Для працівників ДЛГП "Галсільліс" ліс є істинно святим. І вони з любов'ю турбуються про нього та оберігають.
Любов ПУЗИЧ.