Зовсім скоро депутати районної ради закінчать свою каденцію. Чим відзначились за ці роки? Що районна рада зробила для соціальноекономічного розвитку Сокальщини? Про це кореспондент газети розмовляє з головою районної ради Олегом СОЛОДЯКОМ.
– Олеже Мироновичу, завершується останній рік каденції депутатів п’ятого скликання. Чим відзначились ці роки для Вас, як голови районної ради?
– Хочу сказати кілька слів в контексті роботи районної ради за всі ці роки. В цілому каденцію п’ятого демократичного скликання, яка розпочиналась в квітні 2006 року, вважаю досить успішною. За чотири з половиною роки зроблено надзвичайно багато. На багатьох об’єктах району зроблено капітальні ремонти, продовжено капітальне будівництво, придбано відповідну техніку. Зупинюсь на стратегічних завданнях, які стояли перед нами. Основне – це соціальноекономічний розвиток району, причому, так би мовити, пришвидшений, бо в Україні в цілому відзначається фінансовоекономічний спад. Тож хотілося бачити прогрес. Основні завдання, які я ставив перед собою й депутатським корпусом – завершення будівництва капітальних об’єктів. Мене тішить, що перекрили і зробили інші роботи у Пристанській школі, яка ще потребує капітальних вкладень. Але, принаймні, будівля вже не руйнується, накрита. Сподіваюсь, що найближчим часом, якщо державі дійсно потрібні здорові освічені діти, вона виділить на це кошти і вони зможуть навчатися в нормальних умовах. Стратегічним завданням було також відкриття міжнародного автомобільного пункту пропуску УгринівДолгобичів. Під час каденції депутати двічі проводили транскордонні зустрічі в Угринові, на місці майбутнього переходу. Польська сторона, мабуть, на 70 відсотків вже збудувала споруди цієї інфраструктури. Нещодавно відбулась нарада за участю заступника голови облдержадміністрації Василя Губицького, на якій йшла мова про максимально швидке проведення капітального ремонту і будівництво об’їзної дороги за селом Нісмичі, щоб пришвидшити відкриття пункту пропуску автомобілів. І тоді б до нас почали надходити закордонні та власні інвестиції. В нас є трудові і природні ресурси, і в кінцевому результаті люди мали б роботу, а не шукали її за кордоном. Велику увагу приділяли підтримці доброго стану приміщень закладів освіти, покращенню умов навчання наших дітей, закладам охорони здоров’я. На освіту виділяється вагома частка коштів з районного бюджету. Чимало робіт зроблено, зокрема, з питань енергозбереження – заміна вікон, котлів і т. д. Аналогічні проводили і в закладах культури, в які, кажучи відверто, більше десяти років не вкладали ні копійки. Думаю, що на черговій сесії буде прийнято рішення про виділення додаткових асигнувань в цю галузь.
Що ми зробили за ці роки? За перший рік каденції було відремонтовано каналізаційну систему, виготовлено проектну документацію на ремонт опалювальної системи та завершено капітальний ремонт опалювальної системи дитячих дошкільних установ у Жвирці, Великих Мостах, Стенятині. У 2007 році проводились роботи по газифікації та водопостачанні у селах Двірці, Волсвин, Куличків, Городище, Тудорковичі, Варяж, Муроване, Сілець, м. Угнів. Тоді ж ремонтували Народні доми в Угринові, Горбкові, Реклинці, Домашеві, Теляжі та ін. В наступному році виділялись кошти на ремонти, придбання інвентаря та обладнання, оплату енергоносіїв в Народних домах сіл Гута й Тудорковичі, дитсадків у Корчеві, Ванові, Великих Мостах, Сокалі. Чималий перелік об’єктів, зроблених у 2009му. Продовжувалось будівництво Пристанської школи, будували Народний дім у Домашеві, ремонтували їх у Стаївці, Волиці, Стремені, Смикові, дитсадки – у Стаївці, Тартакові, Смикові, Карові, підводили газопровід до Белза, а також виділяли кошти на виготовлення генплану Белза та Угнова, реконструювали незавершене будівництво школисаду в Глухові.
Чимало зроблено і в цьому році. 550 тисяч гривень виділили управлінню агропромислового розвитку для виконання програм: в галузі сільського та лісового господарств, рибальства та мисливства, програми підвищення родючості грунтів та оптимізації господарського використання ерозійнодеградованих земель, підтримки галузі тваринництва, виконання робіт в лісовому господарстві та створення лісових насаджень на землях, непридатних для сільськогосподарського використання, на забезпечення функціонування меліоративної мережі внутрішньогосподарських меліоративних систем та водовідвідних каналів. Більше 381 тисячі гривень виділено на будівництво котельні для районного Народного дому та Сокальської райдержадміністрації; 500 тисяч гривень – для продовження будівництва школи і фельдшерськоакушерського пункту у с. Пристань; 210 тисяч гривень на поповнення статутного фонду КП “Сокальська районна друкарня”; 58,5 тис. грн. – на капітальний ремонт КП “Телерадіокомпанія “Сокаль”. 200 тисяч гривень виділили на реконструкцію незавершеного будівництва під навчальновиховний комплекс с. Глухів, капітальний ремонт покрівлі яселсадка та Народного дому с. Заболоття, а також на капітальні ремонти Народних домів в селах Стаївка, Волиця, Карів, на газифікацію с. Русин, присілка Заріка, на оплату за виготовлення генплану Белза. Більше півтора мільйона гривень виділено на придбання вікон і дверей, проведення капітального ремонту закладів культури, зокрема, школи мистецтв міста Великі Мости, 30 тисяч гривень – для придбання футбольної форми для сільських команд. 44,5 тис. грн. – на придбання вікон і дверей адмінбудинку стадіону “Сокіл”.
При нашій каденції відкрили пам’ятник воякам УГА на сокальському цвинтарі, пам’ятник Євгену Петрушевичу, на який виділяли кошти з районного бюджету. Заслугою депутатів каденції є те, що побачила світ “Книга Пам”яті. Сокальщина. 19141990 рр.”. З ініціативи районної ради збудували криївку в лісі біля •с. Гута. Це допомогли зробити територіальні ради. В цьому році завершили розрахунок за прокладання газопроводу до Белза, що дає велику перспективу для газифікації навколишніх сіл. Також ми провели акцію за участю депутатів, працівників районної ради: насаджували ліс поблизу Хороброва та Реклинця. Депутатський корпус був надзвичайно активний у проведенні спортивних заходів, зокрема, депутати взяли участь у трьох міжнародних зустрічах з волейболу.
– Чим відзначилась робота депутатського корпусу?
– Однією з головних причин, яка не давала районній раді працювати плідно і злагоджено, було те, що депутатський корпус в 2006 році обирали за партійною системою. Наші депутати сиділи на сесіях, так би мовити, партійними блоками, поділені, дуже важко було плідно працювати. Та попри те, зроблено чимало, про це говорив вище. Ціную ініціативу депутатів. Саме завдякий їй проведено велику, ще не завершену, роботу – облік та виготовлення свідоцтв на право власності на всі об’єкти спільної комунальної власності територіальних громад району. Раніше такого чіткого обліку не було і я вважаю це заслугою депутатів цієї каденції. Крім того, було ще багато депутатських ініціатив, зокрема, вони стосувались деяких районних програм, які були підтримані та успішно виконані. Це програми підтримки вояків УПА, лісового господарства (нехай і в невеликому обсязі), функціонування меліоративних каналів, підтримки спортивного руху на Сокальщині. Завдяки цьому в районних чемпіонатах нині беруть участь 35 футбольних команд.
– Сільські ради – якими проблемами вони живуть сьогодні? Як районна рада допомагає їх вирішувати?
– Місцеві органи самоврядування стоять перед проблемою – підтримати ряд об’єктів, розташованих на їх територіях. Районна рада приймала відповідні рішення, надавала допомогу тій чи іншій раді. Така практика, вважаю, повинна бути й надалі, бо сьогодні живемо за бюджетним законодавством, яке дозволяє це робити. Хотілось би, звичайно, щоб місцеві органи самоврядування мали ширші можливості, в тому числі й фінансові, щоб могли самостійно вирішувати проблеми, які виникають.
– Ви входите в Асоціацію голів рад. Розкажіть про результати її діяльності.
– Сокальська районна рада входить до обласної Асоціації голів рад, я, як голова районної ради, до складу президії цієї Асоціації. Однозначно, вона повинна бути, тому що під час неодноразових зустрічей на засіданнях президії Асоціації, яку очолював голова облради Мирослав Сеник, з’ясовувалось, що в багатьох радах – однакові проблеми. Ми збирались, обговорювали їх, вирішували, що потрібно зробити, приймали конкретні рішення як діяти, до кого звертатися. З відповідними рішеннями зверталися і до Кабінету Міністрів, і до Президента, і до Верховної Ради, щоб внести зміни до того чи іншого законодавчого акта. Відповідно, була й реакція. Якщо би такої Асоціації не було, ми були б покинуті самі на себе з своїми проблемами і не змогли б їх вирішити. А так чимало добрих справ, які розпочала Асоціація, втілені в життя.
– Однією з основ місцевого самоврядування є комунальна власність. Що вдалося зробити за цей час, а що не встигли?
– Цього питання я вже торкався. З ініціативи депутатського корпусу розпочато великомасштабну облікову роботу всього комунального майна, а також виготовлення технічної документації, свідоцтв на право власності на об’єкти спільної комунальної власності територіальних громад району. Сюди входять всі школи, лікарні, лікарські амбулаторії сімейного типу, які, до речі, при нашій каденції активно відкривали, бо була відповідна програма Президента В. Ющенка, яку успішно втілювали в життя. Багато зроблено і в закладах культури та освіти. Ми цю роботу почали і, думаю, її продовжуватимуть депутати наступної каденції, бо це тривалий процес, це – робота на майбутнє.
– Які інтереси більше лобіювались в раді – політичні чи громади?
– Вибори депутатів районної ради за партійними списками внесли політичну складову в розгляд тих чи інших питань. Вважаю, що політичних питань могло виникати набагато менше. В основному повинні бути господарські питання, які би мали оперативно вирішувати таким чином, щоб наші громади бачили покращення соціальноекономічного стану, а не занепад. Влада повинна працювати саме в цьому напрямку. Тим паче, що проблем у нас є дуже багато. Нам постійно дорікають про поганий стан доріг. Нас також він не задовільняє, адже у наших сусідівволинян вони набагато кращі. На жаль, ми не змогли нічого змінити, хоч постійно ставили це питання на розгляд сесій і воно було в нас на контролі. В цілому ми менше розглядали політичних питань, хоч були і такі, звернені і до Президента, і до уряду, міністерств, більше уваги приділяли господарським. Вони були основними в роботі районної ради.
– На початку нашої розмови Ви говорили про те, що під час нинішньої каденції багато депутатів були відвернені від територіальних округів. Чи зміниться ситуація після виборів за пропорційною системою?
– Ситуація однозначно зміниться, бо, хочемо ми чи ні, а законодавець Законом про вибори до місцевих рад передбачив, що тепер половина депутатів обиратиметься за мажоритарною системою, тобто, будуть безпосередньо представляти конкретні територіальні громади, а друга половина – політичні сили. Але, думаю, що громада, виборці нададуть перевагу тому кандидату, який, на їхню думку, краще представлятиме і відстоюватиме їх інтереси. Думаю, що наступна каденція буде дієвішою, бо в ній будуть представники територіальних громад. На початку п’ятої каденції ми закріпили депутатів за тою чи іншою радою. Але якщо депутат живе в Сокалі, а представляє ту чи іншу територіальну громаду, то він не завжди знає її проблеми і шляхи їх вирішення. Якщо ж депутат живе на території тієї чи іншої адміністративної одиниці то, я більш, ніж впевнений, буде належно відстоювати інтереси своєї громади, робитиме все для покращення соціальноекономічного розвитку свого міста чи села. А, значить, люди краще житимуть в районі, області…
– З яким настроєм Ви йдете на наступні виборчі перегони?
– Настрій бойовий. Обласне керівництво політичної партії “За Україну!” рекомендувало мені балотуватись до обласної ради. І я погодився. Стою на своєму: якщо ми швидко і вдало не проведемо реформи, то ніколи не досягнемо успіху, якого досягли європейські держави. Маю на увазі, що в першу чергу необхідно провести територіальноадміністративну реформу. Це має бути реформа не для того, щоб перекроїти так звані адміністративні одиниці, а для того, щоб кожна адмінодиниця була самодостатньою, могла вирішувати всі проблеми, сама могла планувати на більш тривалий час і виконувати те, що запланувала. Бо сьогодні є територіальні громади, які постійно чекають дотацій, а є й самодостатні, але їм не вистачає фінансових ресурсів. Вважаю, що територіальноадміністративна реформа повинна би бути проведена разом з реформою податкового і бюджетного законодавств. І ці законодавчі акти мали би дати більшу фінансову й господарську самостійність територіальним громадам. А вони могли б планувати свої дії, хай навіть не на далеку, але перспективу.
Зичу нашим краянам не втрачати віри, надії, йти вперед, розуміти, що тільки від нас залежить наша і доля України. На жаль, чимало верховних політиків роблять все для того, щоб в суспільстві панували безлад, зневіра, розпорошеність демократичних сил. Тож єднаймось навколо національної ідеї, підтримуймо тих людей і ті політичні сили, які стоять на національнодемократичних засадах.
Інтерв’ю взяла Валентина БЛУДОВА.
Світлини з сесій районної ради Василя Журавінського, Оксани Проць, Любові Пузич, Василя Сорочука.