Уже три-чотири місяці не можуть отримати гроші за здане молоко від ПрАТ «Галичина» жителі багатьох сіл Сокальського району. Сільські голови Варязької, Перв’ятицької, Смиківської сільських рад зініціювали це питання на черговій нараді-семінарі для голів та секретарів місцевих рад і просили керівників району втрутитися у ситуацію та допомогти селянам отримати заборговані кошти.
Смиківський сільський голова Віктор Магера пояснив: «Уже багато років жителі Смикова, Бодячева та Матова співпрацювали з Радехівським молокозаводом, який завжди розраховувався справно. Через що між нами зав’язалися дружні партнерські зв’язки. Завод встановив у селі холодильне обладнання, бо у нас понад 300 осіб здавали молоко. Досі не виникало жодних проблем, через що й селяни повірили їм на слово і не укладали угоди. Нині про це жалкують, бо як змусити тепер підприємство заплатити їм? Оскільки торік у ПрАТ «Галичина» щось не склалося, і воно перестало платити селянам гроші за здане молоко. Уже четвертий місяць минає, а вони все не розраховуються. Селяни у відчаї, бо лише в Смикові за листопад зібрали 3097 літрів, це 7697 гривень, грудень – 2248 літрів (5620 грн.), січень – 520 літрів (1300 грн.). Купують молоко по 2 гривні 50 копійок. Така закупівельна ціна для селян не вигідна, а лише переробникам. У селі нема роботи, тож у господарів вся надія на корову. Сподіваємося, що вони все ж таки розрахуються з селянами за молоко.
– У нас така ж проблема, – каже Перв’ятицький сільський голова Богдан Сорока. – ПрАТ «Галичина» не заплатила 30 селянамвласникам корів за молоко з Перв’ятич за жовтень, листопад, грудень. На усі звернення до менеджерів та бухгалтерів підприємства з проханням розрахуватися, отримую лише обіцянки про те, що як тільки гроші будуть, то борг виплатять. Однак дні минають, а гроші не надходять. А вони лише за жовтень заборгували 27 тисяч гривень. А де ще борг за листопад та грудень? Прикро, що молокопереробне підприємство так вчинило з селянами, які тяжко працюють, щоб утримувати худобу. Кожен старається, здає молоко, щоб мати якусь копійку. Обурені цим, селяни перестали здавати молоко ПрАТ «Галичині». І з 1 січня його у Перв’ятичах збирає СП «Скомекс». Думаю, що тепер люди стануть мудрішими і попередньо укладатимуть договори із заготівельниками. А борг з ПрАТ «Галичина» доведеться «вибивати» через суд. Сподіваюся, що ми живемо у правовій державі й правда восторжествує…
Потрапили в аналогічну ситуацію й жителі Варяжа, проте вони намагаються самотужки розв’язати цю проблему. Варязький сільський голова Юрій Городько розповів, що громада вирішила на сході села: якщо ПрАТ «Галичина» не розрахується з селянами за молоко, то заберуть холодильне обладнання заводу, яке є в селі. Продадуть його, а виручені кошти роздадуть господарям згідно з відомостями за молоко. «Про це рішення громади їхній заготівельник повідомив менеджера ПрАТ. За тиждень молоко-переробне підприємство заплатило людям за молоко за вересень та жовтень. Станом на 17 лютого залишилася заборгованість лише за листопад та грудень – це відповідно 14493 гривні та 3198 гривень. Тепер селяни молоко не здають радехівському підприємству. Однак не втрачають надії отримати зароблене. Копійки, якими є ці декілька тисяч гривень для молоко-переробного підприємства – великі гроші для селян. Певно, власники підприємства вже й забули, що взяте за копійки у селян молоко вони встигли продати за ціною у п'ять разів вищою та отримати прибуток. Натомість селянин не отримав нічого», – з сумом каже Варязький сільський голова.
Що ж сталось нині, чому влада та органи місцевого самоврядування не в змозі застосувати важелі впливу, аби стосунки селянина з молочним підприємством набрали цивілізованих ознак? Щоб один не почувався обкраденим, а інший – ображеним.
За словами начальника управління агропромислового розвитку Сокальської РДА Ігоря Шайноги, громадянам необхідно укладати угоди із заготівельниками молока, де чітко мають бути виписані ціна по періодах заготівлі, терміни оплати за продане молоко, а також юридична відповідальність сторін. Молоко-заготівельні підприємства, з метою здійснення виробничої діяльності, повинні легалізуватись в органах місцевого самоврядування, а останні представляти інтереси сільської громади в цих питаннях. Рекомендуємо укласти угоди з переробними підприємствами, які знаходяться на території району, що дозволить більш динамічно впливати на ситуацію заготівлі та стан розрахунків за молоко, а також наповнювати місцеві бюджети.
Сподіваємося, що ситуація з ПрАТ «Галичина» навчить селян не бути такими довірливими. Це ж не поодинокий випадок. На жаль, молокопереробні підприємства та заготівельники бувають різні і часом… «нечисті» на руку. Тож перш, ніж здавати молоко, селянам потрібно укладати угоди з заготівельником та молокопереробним підприємством, щоб потім не бути обдуреними.
Любов ПУЗИЧ.