Про освіту

Краще синиця в руках, ніж журавель в небі

В Сокальському професійному ліцеї не була давно, тож зміни відразу впали в око. Зелений паркан з боку парку – його змонтували учнігазозварники; багато (майже двісті) нових металопластикових вікон у навчальному корпусі, гуртожитку; нові двері повсюди; різнобарвна декоративна штукатурка на стінах, кольорова плитка на підлозі… Цікаво оформлений вестибюль у навчальному корпусі: на стіні стрічки з українським візерунком, тризуб, жовтосиній прапор, герб Сокаля. Все це створює неповторну ауру і показує: тут частинка України. Далі, на стінах коридору, висять гарні квіткові композиції, на підлозі – вази з квітами. Їх оформила Світлана Воляник, яка веде в ліцеї гурток «Художній дизайн». І чистота. Всюди: в коридорах, кабінетах, майстернях і навіть вбиральнях, бо прибирають тут цілий день. Стіни туалетів аж до стелі викладені плиткою різного кольору. Це – справа рук учнів – штукатурів-облицювальників-плиточників.

Все в ліцеї зроблено руками учнів і працівників. Оволодіти робітничою спеціальністю, вважає директор ліцею Ольга Красільчук, можна тільки на практиці. А для цього потрібно працювати, вчитися на своїх помилках. А працівникам – показувати в цьому приклад учням. Хто вирішив, що прибиральниці повинні наводити чистоту один раз на день, запитує вона. Її потрібно підтримувати постійно. Тим більше в навчальному закладі, де щодня перебувають сотні учнів. Як учень навчиться штукатурити, якщо не візьме в руки кельму: тож бери і дерзай. Тому на кожному поверсі декоративна штукатурка на стінах коридорів. На другому поверсі вона гірчичного кольору, на третьому – фіолетового. У поєднанні з сірою візерунчастою плиткою на підлозі, квітковими картинами на стінах, кольоровими гардинами цей інтер’єр вражає своєю гармонією. Подекуди штукатурка на стінах до половини ще й покрита лаком – щоб краще відмивався бруд, бо чого гріха таїти – дехто з учнів може залишити і на стіні свій знак безкультур’я. Хоча, як тут підмітили, той хто вклав у це працю, ніколи не нищить її. Інших треба до цього привчати.

ЗРОБИ САМ, НАВЧИ ІНШОГО

У ліцеї навчається 688 учнів за держзамовленням. Більшість – місцеві, біля півтори сотні – з сусідньої Волині, є з Рівненщини. Про престиж Сокальського ліцею говорить той факт, що сюди приїжджають вчитися здалеку. Наприклад, не тільки з Горохівського, Іваничівського, а й з КаміньКаширського району Волинської області, з Кузнєцовська Рівненської області. Серед професій переважають зі сфери обслуговування: найбільше перукарів, кухарів, а також лаборанти хімбаканалізу, секретарі. Сокальський ліцей – чи не єдиний заклад в області, де готують лаборантів. Вони найчастіше продовжують навчання у вишах; а також працюють на шахтах, атомних станціях, у житловокомунальних підприємствах. Популярністю користуються і будівельні спеціальності – штукатурівоблицювальниківплиточників, малярів, майстрів гіпсокартонних конструкцій, а також слюсарів з ремонту автомобілів, газозварників. Робітники цих спеціальностей потрібні і в нас, і за кордоном. Тож в ліцеї задумуються над тим, щоб відкрити групи швидкісного навчання, а також готувати й робітників інших спеціальностей, скажімо, покоївок, бо приходять сюди наші заробітчани і признаються, що їм бракує специфічних знань.

У минулому році ліцей закінчили 238 дівчат та юнаків. 187 з них працевлаштовані, решта – хто пішов служити у військо, хто вийшов заміж, хто виїхав за кордон… До речі, десь із півсотні учнів – вже сімейні люди, дехто має навіть дітей.

Кухарі проходять виробничу практику на «Датському текстилі», відпочинковій базі в Одеській області. Нагодувати сотні відпочивальників у дві зміни – нелегко, зате який багатий досвід і гарт отримують. Та ще й зарплату, премії. І можливість засмагати та купатися в Чорному морі. У минулому році послали дівчат ще й прибирати кімнати. Їх роботою залишились задоволені і просять присилати ще. Дехто з випускників нині працює там. Вдячний своїм наставникам Артем Антоненко, який працює шефкухарем у двох ресторанах м. Одеса, а раніше куховарив на кораблі. До речі, учні ліцею обслуговують фуршети, для цього мають відповідний посуд, скатертини тощо. Облицювали плиткою басейн у четвертій школі. Юнаки зараз ремонтують приміщення краєзнавчого музею. Ольга Степанівна охоче приймає замовлення на будьяку роботу, сама шукає її для учнів. Бо це – їхній заробіток, а ще – за зароблені гроші ремонтують ліцей, зокрема власними силами перекрили частину даху, витративши на це 474, 2 тис. грн., які заробили у минулому році. Цю роботу продовжуватимуть, бо потрібно перекрити ще значну частину дахів.

СМАЧНІ ОБІДИ, ГАРНІ ЗАЧІСКИ…

Серед найбільш затребуваних професій – і перукарі. Вони працюють практично у всіх сокальських перукарнях, в багатьох червоноградських. А скільки ще відкрили свою справу у Ковелі, Горохові та інших містах і селах. Для них в ліцеї створені чудові умови: таких перукарських залів немає і в місті – гарний інтер’єр, належно оформлені робочі місця, нове крісломийка, сушарки, відповідні інструменти… Дівчата відточують свою майстерність на манекенах. Вам можуть змоделювати зачіску, порекомендувати, в який колір краще пофарбувати волосся, яку фарбу та модні аксесуари використати. Недаремно навесні на базі ліцею проводитиметься обласний семінар серед професійнонавчальних закладів Львівщини. До речі, майстрами тут працюють випускники ліцею. І вони, і їх вихованці можуть зробити будьяку сучасну стрижку та зачіску. Причому коштує це набагато дешевше, ніж у салонах краси. Перукарі також їздять у Червоноградську школуінтернат, де безкоштовно стрижуть вихованців, роблять їм зачіски.

І вчителі, і майстри виробничого навчання користуються комп’ютерами, ноутбуками та іншою технікою. Скажімо, в автомайстерні під час занять використовують телевізор. Тут також є все необхідне для оволодіння спеціальністю: автомобіль, стенди з мотором та іншими частинами машини тощо. Всюди чисто, всі запчастини на місці. До речі, кабінет автослюсарної справи зайняв четверте місце в конкурсі серед професійних закладів області.

Директор завжди йде назустріч побажанням працівників: потрібні, скажімо, електричні духовки – придбали і тепер пиріжки, які тут печуть з різними начинками, можуть конкурувати з тими, які продають в місті. Продукти купують тільки сертифіковані. З них учнікухарі готують різноманітні страви – борщі, супи, вареники, пельмені, плов, котлети… В барі щодня харчуються учні, серед них 24 дітейсиріт – безкоштовно, вчителі, майстри виробничого навчання. Обід коштує 57 гривень. Сюди приїжджають обідати з навколишніх установ та організацій, бо знають, що тут готують смачно і дешево. Рецепти страв сокальських майстринь друкують навіть обласні газети.

Куди не глянеш – все зроблено руками учнів. Вони, звісно, під керівництвом майстрів, реконструювали, наприклад, старі парти, замінили верх на новий і тепер в кабінетах стоять гарні столи. В гуртожитку реставрували ліжка: вирізали сітку, приварили металеві пластини, зробили нові бильця, купили матраци і тепер ліжка служитимуть ще довго. Відремонтували душові, будуть робити ще нові, щоб на кожному поверсі їх було достатньо. Встановили відеокамери, що покращило дисципліну як учнів, так і їх гостей (а вони тут бувають часто). В підвалі навчального корпусу облаштували гарний гімнастичний зал. З колишнього приміщення, де зберігали овочі, зробили малярну майстерню. Почистили всі колись захаращені куточки у майстернях… І тепер ліцей став для кожного учня другим затишним домом.

КОЛЕКТИВ ОДНОДУМЦІВ

Організатором і натхненником всіх справ є Ольга Красільчук. Вона генерує ідеї, а колектив (тут працює 121 особа) підтримує її, допомагає втілити їх у життя. Не секрет, що в ліцей приходять вчитися учні з низькою успішністю, з неблагополучних, багатодітних сімей і, щоб їх чогось навчити, потрібно ой як багато праці вкласти. Але педагогічному колективу це вдається. Про це свідчать такі факти: в минулому році 11 випускників отримали червоні дипломи, 21 – поступив у виші; щороку учні ліцею завойовують призові місця в обласних олімпіадах, конкурсах. Так, дві вихованки викладачів української мови та літератури Мирослави Сидорчук та Марії Литвиненко стали призерами Міжнародного конкурсу з української мови ім. П. Яцика, а Олена Криштоф завоювала III місце у Міжнародному мовнолітературному конкурсі ім. Т. Шевченка, який проходив у грудні минулого року на базі Ставропігійського професійного ліцею.

Вміють навчити учнів вчителі математики Ольга Драчко, зарубіжної літератури – Людмила Сичик, історії – Руслана Настишин. Вміло передають свій досвід і знання вчителі спецпредметів Людмила Грицай (кухарі), Надія Краснянська (лаборанти), Людмила Хомич (комп’ютерна справа, бухгалтерський облік). Віднедавна в ліцеї успішно працюють і психолог та соціальний педагог.
Багато сил і знань вкладають у своїх вихованців майстри виробничого навчання Степан Романик та Василь Медюк (автослюсарі), Ігор Коберенко, Галина Стельмащук (штукатури), Олександра Шутяк та Руслана Касянчук (кухарі), Тетяна Савкова (перукарі), Мирослава Матвійчук (лаборанти), Надія Синюк (оператори комп’ютерного набору) та ін. З ініціативи директора ті працівники, хто не мав потрібної освіти, декілька років тому закінчили Київський інженернопедагогічний коледж.

Побачене в ліцеї вражає. Це справді сучасний заклад, що готує висококваліфікованих робітників, яких нині так бракує на ринку праці.

Валентина БЛУДОВА.

Фото автора.

Голос Сокальщини на GoogleNews