Освітній проєкт «ГОВОРИ», який розробили та впроваджують у Львові, отримав перемогу в національній премії «Освіторія.Медіа Award 2026» у номінації «Відкриття року». Відзнака відзначає ініціативи, що змінюють підходи до освіти та приносять відчутні результати для громад.
«ГОВОРИ» — це комплексна модель безпеки дітей у школах. Вона поєднує чіткі стандарти захисту, навчання учнів і дорослих, а також цифровий інструмент для звернень по допомогу. Мета проєкту — сформувати у школах культуру довіри, де дитина впевнена, що її вислухають, підтримають і захистять.
Ініціативу реалізує Центр гідності дитини Українського католицького університету у партнерстві з департаментом освіти та культури Львівської міської ради. Одним із ключових елементів системи стала кнопка «ГОВОРИ» в електронному щоденнику: через неї діти можуть анонімно або відкрито повідомляти про ризики, порушення прав чи небезпечні ситуації.
За даними організаторів, зараз проєкт охоплює понад 80 000 учнів у 131 школі. До роботи залучено більше як 4030 освітян та понад 570 представників освітніх інституцій. Лише за перші шість місяців функціонування кнопки в електронному щоденнику від дітей надійшло 87 звернень, що дало змогу школам та фахівцям оперативно реагувати на випадки, які потребували втручання та підтримки.
У Львівській міській раді наголошують, що перемога в «Освіторія.Медіа Award 2026» стала не лише визнанням уже зробленої роботи, а й сигналом, що досвід Львова може бути корисним для інших громад України. Представники освітньої сфери міста під час зустрічей із колегами з інших регіонів розповідають про модель «ГОВОРИ», діляться напрацюваннями та заохочують створювати подібні системи, спираючись на власні ресурси.
Керівниця Центру гідності дитини УКУ Христина Шабат підкреслює, що проєкт вважають успішним і планують його подальший розвиток. Наступним кроком команда бачить впровадження моделі в одному з міст на сході України, де діти навчаються у гібридному форматі або онлайн.
За словами організаторів, амбіції ініціативи виходять за межі шкільних стін. У перспективі вони прагнуть, щоб безпечним для дитини був будь-який простір, де вона проводить час: освітні, культурні чи інші інституції, які працюють із дітьми. Йдеться про створення системної профілактики насильства, зрозумілих правил взаємодії та механізмів допомоги, аби кожна дитина знала, коли і до кого можна звернутися та отримати зворотний зв’язок.
«У перспективі ми хочемо, щоб не лише кожна школа була безпечною, а й будь-яка інституція, яка контактує з дітьми: щоб вони мали напрацьовані системи роботи з дітьми, превенцію насильства, аби їхні вихованці почувалася у безпеці, знали, що має говорити, коли щось не ОК, знали, до кого звертатися, і отримували зворотний звʼязок», — наголосила Христина Шабат.