В чудову пору року, коли осінь одягає на дерева, кущі золотисті шати, своє професійне свято відзначають люди, яким притаманна життєва мудрість і терпіння вчителі.
Все у світі починається зі школи, з першого дзвоника, з шкільної парти, з першої вчительки. Мабуть, кожен з нас пам’ятає перші дні у школі, коли несміливими, маленькими йшли у перший клас і тулились до мами. І тільки лагідні очі вчительки вселяли у кожного віру в те, що все буде добре.
До вчительської когорти належить і сім’я Кушнірів. Марія Григорівна майже сорок років навчала дітей мудрому, розумному і вічному. Все життя пропрацювала у школі вчителем початкових класів. Пригадує, що ще малою розсаджувала ляльок навколо себе і читала їм книжки. Закінчивши школу, дівчині треба було обирати майбутній фах, але вона довго не вагалась поступила у Бродівське педагогічне училище на вчителя початкових класів, а згодом здобула вищу освіту у ВДУ •ім. Лесі Українки. Отак і пов’язала все своє життя з цією професією. У Княжівській школі її знають як хорошого наставника учнів, вірну товаришку для колег по роботі і хорошу маму, господиню для своєї родини. Всього в житті зазнала Марія Кушнір і радості, і горя. У молодому віці помер її чоловік, довелось самій ставити двох дітей на ноги. Не зламалась, крутилась, як білка у колесі, виховала двох синів Івана та Андрія, чесними, порядними людьми, обох вивчила, одружила. Тяжко було самій на тендітних жіночих плечах переробити усю роботу: і попрати, і наварити, і господарку попорати, та ще й кожного дня бігти у школу. Але на долю не нарікала, усе встигала. Нині пригадує, що не одну ніч недоспала за перевіркою зошитів, але ніколи не пошкодувала, що обрала професію вчителя. Нині Марія Кушнір на заслуженому відпочинку, але скучає за дітьми.
По маминих слідах пішли і двоє синів, котрі теж вчителюють у школах Сокальщини. Андрій Кушнір здобув фах вчителя у Тернопільському національному педагогічному університеті, нині працює у Княжівській школі. Старший, Іван, спочатку навчався у Бродівському педагогічному училищі на вчителя трудового навчання, а згодом закінчив ще й Волинський державний університет ім. Лесі Українки, тут здобув фах вчителя математики. Спочатку працював у с. Княже, а нині у Забузькій школі. Учні дуже люблять молодого вчителя, їм до вподоби його уроки. А він, в свою чергу, кожного разу намагається підготувати щось нове, щоб їх зацікавити.
Вчителює і дружина п. Івана Ганна. Після закінчення Львівського національного університету ім. Івана Франка, у Стенятинській школі вона викладає англійську мову. Незважаючи на молодий вік, Ганна Богданівна зуміла знайти ключик до дитячих сердець, і нині вона для багатьох улюблена вчителька, яка переконана, що головне любити свій предмет і сприймати кожного школяра як особистість. Коли діти бачать, що до них ставляться лагідно, з любов’ю, віддячують тим самим. Потрібно кожного разу придумувати щось нове на уроки, щоб запалити в очах учнів іскорки цікавості, аби вони уважно слухали.
Вся родина Кушнірів – вчителі від Бога. Вони обрали цю професію за покликанням і віддають теплоту своїх сердець учням, щодня сіють в їхні душі зернини мудрості. І коли бачуть, що ті зерна науки проростають, дають хороші плоди, то радіють, бо це і є найбільша нагорода для вчителя.
Ольга ДИЛИН.
Про освіту