Немає в Україні такого міста чи села, де б не було школи. Є школи старі й нові, із сучасним обладнанням і прості сільські, але кожна з них має свою історію, традиції. В 2014 році Спасівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів відзначила 45-річний ювілей. Її коріння тягнеться у далекий 1884 рік. Тоді у Спасові під контролем церкви було відкрито однокласну початкову школу. За рішенням Крайової шкільної ради у 1914 р. її реорганізовано в двокласну з двома вчителями (один з них – керівник). У 20-30-х роках у Спасові і Перв’ятичах відкрито початкові школи. В Спасові школа була розташована в сільській хаті, тому перед початком Першої світової війни тут завершили будівництво нової школи. Це була типова сільська початкова школа: дві класних кімнати, в кожній з яких вчилися класи-комплекти, канцелярія і квартира для вчительської сім’ї. Тривалий час вчителювало подружжя Остяків. У 20-30-х роках ХХ століття навчання проводили вчителі Спиридон Капустяк і його дружина Лаура. Після їх виходу на пенсію вчителями працювало подружжя Назарів.
З 1939 року школа у Спасові стала семирічною. Її очолив Олександр Хмара. Зрозуміло, що одного шкільного будинку було замало, тому діти вчились у декількох приміщеннях. Учні початкових класів навчались у мурованій хаті, яка належала сім’ї, яку вивезли в Сибір. Часи були неспокійні, тому тоді в одному класі навчались діти з різницею у віці 34 роки. До Спасівської школи ходили учні також з Перв'ятич, Шпиколосів і Фусова. Це був час, коли у школі працювали вчителі з інших регіонів України, і педагогічний колектив не був стабільним. Треба зазначити, що у Спасові ніхто з вчителів не постраждав від вояків УПА. Лише в 60-х роках педагогічний колектив сформувався з місцевих кадрів.
В 1960 р., коли школа стала восьмирічною, навчання проходило у декількох приміщеннях. 56 класи навчались у колишній плебанії, а 78 – у «австрійській» школі. Майстерня для трудового навчання взагалі розмістилась у сільському хліві.
У 1967-ому розібрали непошкоджений будинок плебанії, і на цьому місці, поруч з церквою, почали будівництво нової восьмирічної школи. Головою правління місцевого колгоспу ім. газети «Правда» в той час був Степан Гаврилюк, який доклав багато зусиль для спорудження нової школи. Будувала її Сокальська організація «Mіжколгоспбуд».
6 жовтня 1969 року на подвір’ї нової школи було багатолюдно. Радісний день для дітвори, мешканців сіл. Це день відкриття нової давноочікуваної альмаматер Спасівської школи. Її очолювали Василь Новосад, Ярослав Чиж, Роман Прокопчук, Галина Дояренко.
13 червня 2014 року в Спасівській ЗШ І-ІІ ступенів відбулися громадські слухання з приводу присвоєння школі імені Василя Сидора «Шелеста», оскільки 16 жовтня 1994-ого в селі відкрили пам’ятник командирові УПА «Захід» полковнику Василеві Сидору«Шелесту», уродженцю села Спасів і було відповідне звернення до Сокальської районної ради. У 2014-ому році сесія Сокальської районної ради прийняла рішення про присвоєння школі імені Василя Сидора «Шелеста».
Надворі моросив дощик, сільськими дорогами гуляв вітер, а коли переступила поріг Спасівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, то відчула тут тепло і затишок, як у рідному домі. При вході милував око краєзнавчий куточок, експонатами якого є речі побутового вжитку, старовинна вишивка, одяг, взуття. Унікальний шедевр цього куточка – басоль, виготовлена у 1862 році жителем Спасова Корнилом Дещицею.
Іду довгими коридорами, які потопають у розмаїтті вазонів. За мить назустріч мені вибігає дзвінкоголоса юрба дітлахів. Розумію, що це учні початкових класів. І для них, і для старшокласників створені всі умови для навчання і відпочинку: світлі, просторі класи, в яких є цікава наочність, куточки з державною символікою, куточки духовності, різні тематичні стенди, спортивний та актовий зали, ігрова кімната, яка в позаурочний час слугує для проведення занять хореографією.
Вчителями початкових класів є Є. Кондратюк, О. Штаюра, Л. Дещиця, О. Грисюк. За методичною порадою молоді вчителі часто звертаються до досвідченого педагога Євгенії Кондратюк, яка працює в школі з 1972-ого і має звання «Старший вчитель».
Велика увага у школі приділяється вивченню і розвитку як рідної мови, так і іноземних. Допомагають зрозуміти їх суть вчителімовники Р. Кипибіда, І. Борис, М. Масинник, Я. Багрій. Вони навчають і виховують учнів на кращих зразках української та світової поезії та прози.
Історію рідного краю, всесвітню історію, географію викладає Р. Прокопчук, його наукові статті неодноразово друкували різні українські видання.
Одним з пріоритетних векторів розвитку школи є декоративноужиткове мистецтво як складова естетичного напрямку розвитку. Керівниками цих проектів є З. Барило – вчитель трудового навчання і Н. Стащенко – керівник хореографічних гуртків. Їхні вихованці – неодноразові переможці різних районних та обласних конкурсів та фестивалів.
У школі велику увагу приділяють вивченню інших наук, великий досвід у викладанні яких мають А. Дещиця – вчитель фізики, І. Крохмаль – вчитель хімії та заступник директора школи з навчальновиховної роботи, Р. Прачун – вчитель біології, Г. Дояренко – вчитель математики.
Галина Дояренко працювала директором школи з 1998-ого по 2014-ий. За цей час тут відбулося багато позитивних змін: збудовано нову газову котельню, внутрішні туалети, перекрито приміщення спортивного залу, реконструйовано вестибюль, частину вікон та дверей замінено на енергозберігаючі, обладнано хореографічний клас, придбано різну комп’ютерну техніку. Пані Галина, як мудрий керівник, завжди дбала, щоб педагогічний, учнівський і батьківський колективи тісно співпрацювали. Минулого року вона передала естафету молодому директору Андрію Вірі, який є випускником Спасівської школи. Тут у 2000 році він розпочав свій трудовий шлях вчителем правознавства, історії та фізичної культури. Зараз передає свій досвід молодому вчителю Я. Ференцу, який перший рік вчителем фізичної культури ступив на вчительську ниву.
Педагогічний колектив Спасівської ЗШ І-ІІ ступенів працює над методичною проблемою «Інтерактивні технології навчання – шлях до формування творчої особистості». Школа є майданчиком інновацій на тему «Виховання школярів на засадах етнопедагогіки».
За роки існування випускниками Спасівської школи стали понад 1000 учнів, з них 68 здобули педагогічну освіту. Згідно зі статистикою, за останні 5 років 93% випускників поступили у вищі навчальні заклади. Нині тут навчається 102 учні, початкову освіту здобувають 54 дитини, 48 – старшокласники.
Щорічно у школі реалізовують чимало проектів, учасниками яких є вчителі, учні та батьки. Проводять виставки дитячих робіт: «Світ писанки», «І на тім рушникові», «Вернісаж дитячих робіт». Учні школи є призерами конкурсів «Природа і фантазія», «Квітковий вернісаж», «Сурми звитяги», «Різдвяні дзвіночки», «Олімпійська писанка», «Олімпійська листівка». Учні брали участь у всеукраїнському конкурсі «Парад квітів біля школи», Bсеукраїнській акції «Годівничка», обласних конкурсах «Ліси для нащадків», «Олімпійська листівка», міжнародному конкурсі «Зелена планета».
Хореографічний колектив «Пролісок» під керівництвом вчителя хореографії Надії Стащенко відомий на Сокальщині. Танцюристи неодноразово виступали на різних конкурсах, здобували призові місця. Також у 2014-ому взяли участь в конкурсі «Сурми звитяги», зайнявши перше місце з хореографічною композицією «Стрілецька сюїта».
Росте людина. Її життя починається зі світанку душі – дитинства. Воно залишається у пам'яті як потаємне і світле. І скільки б не минуло років, берег юності притягує до себе, повертає у найвіддаленіші куточки людської пам’яті. І серед життєвих незгод, невдач, душевних падінь потрібно частіше повертатися туди, де навіть вітер своїми обіймами навіює душевну рівновагу, вселяє надію. Тільки там можна зрозуміти і збагнути ті загальнолюдські цінності, заради яких варто жити.
Коли йшла зі школи, якраз продзвенів дзвінок на перерву і школярі бігцем спішили до їдальні, де на них чекав смачний обід. Набравшись сили, вони знову повернуться за парти, щоб навчатись мудрому, розумному і вічному…
Ольга ДИЛИН.
Фото автора.
