Їдальню Сокальської школи №2 ми (зі мною була помічник санітарного лікаря райсанепідстанції Марія Пашкутська) зайшли об одинадцятій годині. Тільки задзвонив дзвінок на урок, і з зали вибігали останні учні, доїдаючи на ходу пиріжки. Декілька семикласників збирали посуд зі столів, витирали їх.
– Щодня в їдальні чергують по троє, четверо учнів, сказала Катерина Мазурик. Сьогодні ми чергуємо втрьох. Зараз прийдуть обідати учні молодших класів, тож будемо накривати столи.
Йдемо на кухню. Запахів, щоб визначити, що готували, нема – витяжка працює справно. Кухар Марія Остапик працює спритно, бо скоро перерва. Запитую, що їстимуть учні.
– Сьогодні у нас овочевий суп, картопляне пюре, рисові тюфтелі, соус, салат з капусти, хліб і кисіль, сказала п. Марія. Коштує такий обід 4 грн. 75 коп., 180 із 526 учнів харчуються безкоштовно.
Поки оглядаємо запаси продуктів, як вони зберігаються, чергові закінчують накривати столи. І ось уже зала виповнюється дитячими голосами – обідати прийшли учні третіх і четвертих класів. Швидко запрацювали ложками – апетиту дітям не позичати. Запитую, чи смачні страви і у відповідь чую дружне “так!”. Хвалить кухаря і вчителька Софія Чайковська. Каже, що також обідає в їдальні, бере, в основному, другу страву і чай – цього вистачає.
– Вчора у нас були батьківські збори, продовжує Софія Михайлівна, батьки задоволені харчуванням дітей.
– Як і багато наших вчителів, я також обідаю в шкільній їдальні, вступає у розмову директор школи Любов Кравцова. Млинці тут дуже смачні, мені такі ніколи не вдаються.
Дізнаюсь, що продуктами їдальню забезпечує приватний підприємець Олена Мостенська. Любов Володимирівна розповідає, що постійно контролює, які продукти привозять. Якщо раніше мала претензії щодо сосисок, то тепер їх вже нема. Медсестра щодня дивиться, які і скільки продуктів закладають в каструлі.
– Бачимо, що в цьому році й старшокласники більше їдять гарячі страви, продовжує Любов Володимирівна. Тепер у нас не продають солодощів, щоб діти не перебивали апетит. З буфетної продукції залишились лише булочки.
В їдальні чисто, є гаряча вода, кухар має двох помічників.
Любов Володимирівна показує великий холодильник, який отримали, нові газові плити, які є економічнішими. Каже, що одна з матерів подарувала школі облицювальну плитку, нею будуть викладати стіну навколо вмивальників. Добре облаштовані туалети, до цього також долучилися батьки учнів.
– Громада – то велика сила, підсумувала Любов Володимирівна. Батьки нам дуже допомагають, за що ми їм дуже вдячні.
Побували ми і в їдальні п’ятої школи Сокаля. Тут навчається 294 учні. Відповідно і їдальня невелика, але затишна, охайна, на стінах висять картини, столи і стільці – добротні. І тут чергували старшокласники. Дев’ятикласниця Марія Тимошик розставляла на столі тарілки. Того дня школярі мали на обід вермішелевий суп, котлету з рисом, салат з капусти, чай. Обідали також третьокласники: хто швиденько хапав ложку, а хто й не поспішав.
– У нас навчаються діти не тільки з Сокаля, а й з навколишніх сіл. Встають раненько, зрозуміло, що вже зголодніли, пояснила заступник директора школи Світлана Практика, яка відповідає за роботу їдальні. Кухар Ірина Дмуховська, яка у нас працює вже чимало років, готує смачно.
Щоправда, діти краще їдять картоплю, а не рис, відзначила п. Світлана. І ще сказала, що було б краще, якби привозили не фарш, а м’ясо. Але ціни нині високі… Обід у шкільній їдальні має “вкладатися” приблизно у 5 гривень. Ціни у цих двох (бо постачальником п’ятої школи теж є О. Мостенська) їдальнях такі: суп з макаронами – 1 грн. 10 коп., п’юре картопляне – 1 грн. 40 коп., котлета – 1 грн. 60 коп., салат з буряка – 55 коп., з капусти – 50 коп., риба (50 г) – 2 грн. 10 коп., млинці з повидлом – 1 грн. 20 коп., окраєць хліба – 40 коп., чай з лимоном – 65 коп., без лимона – 35 коп…
В розмову включилась директор школи Валентина Михайлевич:
– Якщо згадати, що ми вісім років взагалі не мали їдальні й діти не могли навіть чаю випити, то зараз, з’ївши гарячу страву, дитина може без шкоди для здоров’я бути в школі до сімнадцятої години.
Побачила тут буфетну продукцію – вафлі, цукерки, печиво. Як сказала п. Валентина, їх допродують і більше діти не зможуть перебивати апетит солодким – так вирішили на нараді директорів.
В їдальні є вдосталь тарілок, горнят, в цьому заслуга батьків, які хочуть, щоб їхні діти їли з гарного посуду.
Запитала в п. Ірини, чи дають дітям фрукти, і почула, що ні. Замість колишньої вітамінізації, учням пропонують чай з лимоном.
Аналізи показали, що калорійність обіду в обидвох їдальнях відповідала нормі – 2 400 ккал.
Порозмовляла я і з головним спеціалістом відділу освіти Любов’ю Тот. Ось що вона сказала:
– В цьому навчальному році у 68 школах району учні мають гаряче харчування. Це добре, бо, скажімо, у 2005му його мали лише в сорока школах. Три з половиною тисячі учнів молодших класів харчуються безкоштовно. Ми вивчали думку батьків і дітей й чули лише схвальні відгуки. Батьки задоволені, що їх діти мають повноцінний обід.
І справді, навіть те, що більшість учнів у школах їдять гарячі страви – вже досягнення. Як з’ясувалось, перші страви в шкільних їдальнях повинні готувати двічі на тиждень, тож прийде черга і на борщ.
Валентина БЛУДОВА.
Фото автора.