У четвер, 21 лютого, із навчальним візитом у Сокаль завітали поляки. Делегація у складі 6 учнів, 2 вчителів і бурмістром партнерської гміни Дрохічин Республіки Польща приїхали в Україну, аби дізнатися більше про систему нашого устрою, політичну ситуацію і взагалі про те, як живе Україна і що у нас тут відбувається.
Для цього поляки приїхали на 5 днів, більшість часу проводять у Львові, вже їздили у Кам’янець-Подільський і на день приїхали у Сокаль. Тут їх прийняла Сокальська районна рада, організувала для них частування, коротку оглядову екскурсію і мультимедійну презентацію району. Власне, презентація зайняла найбільшу частину візиту поляків у Сокаль. Їх цікавило абсолютно все, багато важливих аспектів, які дають можливість в цілому зрозуміти як живеться не лише сокальчанам, а загалом українцям. Гості намагалися зрозуміти чому Україна деякою мірою відстає в розвитку від західних сусідів – про це повідомляє Голос Сокальщини з посиланням на Сокаль FM.
Такі глобальні речі цікавлять цих школярів, тому що вони бачать себе в майбутньому у великій політиці, для цього їм потрібно розуміти як влаштований суспільний лад різних держав. Вони старшокласники варшавської школи «Akademeia high school», їм 17-19 років. Це приватна школа, де навчаються за британською програмою, навчання проводиться в малих групах, в класі максимум 12 осіб. В учнів є багато позакласних занять. Всі уроки проводяться англійською мовою, адже в школі не готують до польських випускних екзаменів (matura), а лише до британських. Через це пізніше ніхто з них не вступає до польських ВНЗ – всі виїжджають навчатись за кордон. Про все це нам розповідає вчитель економіки та психології Катажина Божим, яка приїхала з дітьми:
«Ця подорож має навчальний характер, під час неї учні повинні дізнатись про щось нове, а не лише веселитись. Також у нашій школі головний акцент робиться саме на навчання, тому програма школи дуже відрізняється від типової програми в польських школах. Ми організовуємо стажування, практики, яких немає ніде у школах. Тож, можу сказати, що з теперішнього випускного класу, де кільканадцять учнів, шестеро вже отримали пропозицію навчання в Кембриджському університеті. До речі, Кристіан, який зараз з нами у Сокалі, отримав таку пропозицію. Ми ставимо собі за ціль найкращі світові університети, тому стільки приділяємо уваги навчанню. Але наші діти не «ботани»! Ні, зовсім ні, я працюю тяжко, аби вони такими не були, а по-справжньому зацікавились ширшою тематикою. Зараз в нас тижневі канікули і паралельно з цією поїздкою в Україну тривають ще дві: одна група поїхала в Флоренцію в Італію, а друга в Лондон в Англію», – розповідає Катажина про навчання у школі.
Групу цікавить актуальний стан речей в Україні, аби мати більше уявлення про своїх сусідів. Катажина розповідає більше про мету свого приїзду:
«Ми – варшавська школа, в котрій навчаються за британською програмою, тобто вивчають англійську історію, трішки про ЄС та США, але дуже мало уваги приділяється центральній та східній Європі, зокрема Україні. Спільно з колегою-істориком Яном Ладжінскі ми дійшли до висновку, що важливо розширити знання учнів щодо їхніх сусідів, тому, насамперед, хочемо дізнатись щось з української історії, актуальний стан речей тут, особливо на території західної України. Додатково, ми би хотіли подивитись на країну під кутом економіки та політики і поміж тим побачити різницю, як ситуація виглядає в Україні порівняно з Польщею чи Євросоюзом. Хочемо дізнатись більше про те, як Україна розвивалась протягом останнього часу, які виклики на неї чекають далі. Завдяки цій поїздці, маємо надію, що наші учні матимуть ширше бачення того, як виглядає сучасна Європа, особливо центрально-східна, про яку говоримо дуже мало в школі», – говорить вчитель з Варшави про ціль своєї поїздки.
Польські школярі Україну відвідують перший раз. Але Катажина тут вже вп’яте: була у Львові, Києві, Харкові, Одесі, коли це було не проблематично побувала в Криму. Її колега, який також супроводжує делегацію, Ян Ладжінскі вивчав в Лондоні україністику та писав свою бакалаврську і магістерську роботи про західну Україну, тому він теж в Україні вже не перше: свого часу цілий місяць провів у Львові, використовуючи архіви для своїх робіт. «Тому, так як ми тут не вперше, маємо шанс показати нашим учням, що ж нас захоплює тут», – зазначає Катажина.
На зустрічі, організованій Сокальською районною радою, за круглим столом говорили про Сокальський район: його географію, інфраструктуру, ПАм’ятки, економіку, трохи зачепили історію. Але найбільше часу приділили адміністративному устрою. Говорили про різні реформи, які зараз переживає українське суспільство. Зокрема, про децентралізацію. В основі впровадження децентралізації України закладені приклади Німеччини і Польщі. Тому для того, аби діти краще зрозуміли, який результат реформи чекає нас, і як це відбувається зараз, спілкуючись, голова Сокальської райради спільно із бурмістром гміни Дрохічин проводили паралель між Україною й Польщею. У наших сусідів подібна адміністративно-територіальна реформа відбулася ще в 90-х роках, ми ж цей шлях проходимо зараз. Говорили як в Україні і як в Польщі у територіальних одиницях здійснюються повноваження, розподіл фінансових ресурсів та контроль за ними.
Спершу школярі були не надто активними, але згодом пожвавішали і цікавилися різним, дорослі говорили з ними на рівні, адже теми їхнього зацікавлення вражали. Діти цікавилися який в Україні діє суспільний лад, як майбутні вибори Президента України змінять ситуацію в державі, звучало й питання чому такий контраст між церквами: одні недоглянуті, інші – навпаки, запитували чи виділяють на храми кошти із бюджету. Врешті, запитали те, що надто цікавило – скільки ще триватиме неоголошена війна на Сході України і чому так відбулося. На всі ці запитання відповідь спробував дати голова РР Микола Пасько, він розповів своє бачення причин та ризиків збройної агресії з боку Росії:
«Росія інвестує в політику різних держав, вона лобіює свої інтереси і робить це приховано. Всі сепаратистські настрої в Європі підігріває саме Росія. За 5 років Україна продемонструвала, що її не можуть захопити силою», – говорить Микола Пасько.
Тож, зважаючи на «апетит» Російської Федерації, а надто її головнокомандуючого, можемо говорити про те, що українці зараз захищають не лише свою державу, а й всю Європу, адже саме Україна є межею між Заходом і Сходом, – зазначають голова райради і його заступник.
Після довгого спілкування, школярі діляться враженнями від поїздки. Анна Вояс вперше в Україні, її захоплює Львів, але дивує контраст з іншими містами:
«У нас дуже добрі враження! Ми вирішили для себе, що не тільки Львів, але також Кам’янець-Подільський, а тепер і Сокаль, цікаві міста. Проте видно великий контраст між Львовом й іншими частинами України. Дуже класно, що Львів так зберігся. Бо, наприклад, Варшава (звідки більшість із нас) була майже цілком знищена під час ІІ світової війни. Після неї старе місто Варшави повністю відновлювали, відбудовували. Дуже цікаво пройтися вулицями Львова, побачити ту різницю, розуміти, що це все збереглося з давніх часів. Це справляє дуже позитивне враження від Львова», – ділиться враженнями учениця Анна.
Після цієї поїздки, групи, що побували в Італії, Англії та Україні, обміняються досвідом, спробують порівняти ці країни, їхній суспільний лад. Також результатом стане презентація мандрівки українськими містами. Говорить вчитель Катажина Божим:
«Ми підготуємо презентацію про всю нашу поїздку – трішки про Львів, Сокаль, Кам’янець-Подільський – і представимо її в школі перед рештою учнів, котрі з нами не поїхали. І маємо надію, що це сприятиме більшій обізнаності серед учнів стосовно того, як зараз виглядає Україна, Сокаль, які є схожості та різниці. Хочемо, щоб вони більше знали про цю тему, бо, на жаль, та програма, яку реалізуємо в школі не є польською, це система британська, через це мало уваги приділяється навіть Польщі, не те, що Україні. Наші учні вступають у ВНЗ Англії, США, Іспанії, Нідерландів, тому про цю територію (маю на увазі Польщу та східну Європу) знають небагато. Сподіваємось, що це зміниться, дякуючи цьому досвіду, і учні чогось навчаться, зрозуміють, чому ця тема актуальна в мас-медіа», – розповідає учителька про запланований результат поїздки.
Вчителі щиро сподіваються, що ця поїздка стане корисною для їхніх учнів і розширить їхні знання про Україну.
