Святкові події

Тисячолітнє місто Белз на Сокальщині відчинило браму

Ще на початку ХХ століття у старовинному місті Белз проживало три народності – українці, поляки та євреї. На той час населення становило близько восьми тисяч. Культури цих трьох народів перепліталися словом, піснею, елементами вишивки у національному одязі, традиціями. Для того, аби відновити те, що нас об`єднує, у місті Белз вдруге відбувся міжнародний фольклорний фестиваль “Белзька брама-2011”.

Белз зачаровує своїм старовинним й самобутнім архітектурним колоритом. Саме сюди з’їхалися фольклорні українські, польські колективи, аби подарувати белзянам та гостям міста своє мистецтво.

Перед виступами присутніх дивували народні умільці на виставціярмарку. Сюди з’їхалися народні майстри із Сокаля та району, які  представили свої гарні роботи. Тут можна було побачити неповторні вишиванки, особливо було багато  сокальських  сорочок, вишитих чорними нитками. А ще  рушники, килими, скатертини, сумочки. Навіть  діти з особливими потребами реабілітаційного центру "Промінь надії" представили свої роботи.

Працівники Сокальського будинку дитячої та юнацької творчості демонстрували  вироби із глини, вишиті рушники, картини, витинанки та сукні. Завишенські майстри привезли вироби із скла, це фігурки переважно тварин, знаки зодіака, які можна було придбати. Глиняні сувеніри на національну тематику теж були різноманітними. Майстрині з Тяглова привезли  жилетки, гаптовані бісером, які вони  виготовляють спеціально  для фольклорного ансамблю "Тяглівчанка". Вишиті  бісером були тут ще й жіночі сорочки, їх  створила  белзька майстриня  Галина Макух. Ця краса досить дорога, в середньому її вартість  8 тисяч гривень.

Своїми смаколиками частувала гостей українська кухня. Були тут і український борщ, і пампушки з часником, молоденька, присмакована цибулею, картопля та інші  страви.

Привітати учасників та гостей фестивалю "Белзька брама"  приїхали представники місцевої влади: голова райдержадміністрації Михайло Мисак, депутат Львівської обласної ради Роман Швед, заступник голови районної ради Володимир Чуб, які подякуввали гостям за те, що вони приїхали до старовинного Белза.

Представник польської делегації Лукаш Глембек сказав: "Ми раді, що присутні на вашому святі, будемо намагатися приїжджати частіше. Ми  сусіди, часом жили на одних теренах, наші долі переплетені, тому повинні частіше зустрічатися".

Щирими оплесками присутні вітали  польський колектив із гміни Ульхувек "Ясьмін". Учасники співали польські народні пісні, мелодії деяких з них були дуже схожі до українських. Свою творчість демонстрував польський фольклорний колектив із Любичі Крулевської "Пограниче". Один з його учасників намагався говорити українською, виходило в нього непогано, щоправда із польським акцентом

Міський голова Белза Володимир Муха наголосив, що їхнє місто з давніх часів є княжим: "Його називали "Княжий Белз". Століттями тут проживали українці, поляки, євреї. Минулого року ми започаткували фольклорний фестиваль, аби відроджувати, ідентифікувати культури народів, які в певний час проживали тут. У багатьох в Белзі залишилися родичі, отож мають до кого приїжджати. Цього року до нас завітали три польські делегації та одна єврейська  танцювальний колектив "Арсенал".

Фестиваль тривав увесь день, а ввечері ще відбулися народні забави. Все дійство закінчилося святковим салютом.

Ірина КУЗЬМА, Наталія САГАНСЬКА,
студентки факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка.

Фото авторів.

Голос Сокальщини на GoogleNews