6 червня 2021 року у колишньому селі Велика Вишенька в зруйнованому храмі Святого Архистратига Михаїла, що знаходиться тепер на території Яворівського військового полігону, відбулось молитовне вшанування пам’яті примусово відселених громадян.
Участь у заході взяли голова Яворівської райдержадміністрації Ярослав Коминський, голова районної ради Микола Романюк, голова Новояворівської ТГ Володимир Мацелюх, керівник відділу культури, туризму, молоді та спорту Яворівської міської ради Богдан Раделицький, колишні мешканці і родичі мешканців зруйнованих сіл, громадськість.
Духовенством було відслужено поминальну панахиду і молебень.
Довідково:
170 сіл та хуторів зрівняно з землею, 125 тисяч селян вивезено, 20 храмiв сплюндровано, один із них розстріляно, знищено 14 кладовищ, знівечено понад 40 тисяч гектарів родючих земель, садів, лісів, засипано майже півтори тисячі колодязів — така ціна одного з найбiльших у Європi вiйськових полiгонів — Яворівського.
Згідно з рішенням Радянського уряду і Ради Народних Комісарів СРСР від 13 лютого 1940 р. тисячі родин було переселено на Бесарабщину і Буковину, в меншій мірі людей перекидали в Запорізьку і Дніпропетровську область. Особливо непокірних чекала дорога в Сибір. Найбільше постраждали села Велика і Мала Вишеньки, Хотинець, Біла, Щирець, Курники, Тростянець, Озірна, Крушина, Березина, Бідун, Ясенівка, Марків, Запуста, Парипси, Заозерно і Нове Село. Частково депортовано населення з Верблян, Немирова, Верещиці, Старич. Всього для військових цілей було вилучено 42 тисячі гектарів землі.
Живим свідком і справжнім пам’ятником тогочасним злочинам тоталітарного режиму став зруйнований храм св. Архистратига Михаїла, пам’ятка сакральної архітектури першої третини ХХ століття, у колишньому селі Велика Вишенька.
Напередодні Другої світової війни село Вишенька Велика населяло близько 5000 мешканців. Поселення було великим — потребувало великого храму, будівництво якого було завершене у 1927 році на місці більш давньої дерев’яної церкви. Парох храму отець Омелян Радзикевич особисто очолив проект побудови церкви. Храм був освячений у 1927 році за участі Митрополита Андрея Шептицького.
Церква проіснувала лише 13 років. Після вторгнення СРСР до Польщі у 1939 році та анексії західноукраїнських земель, нова радянська влада вирішила розширити існуючий неподалік військовий полігон Війська Польського за рахунок навколишніх поселень, в тому числі Вишеньки Великої.
У 1940 році розпочалась депортація мешканців Вишеньки Великої, в тому ж році храм св. Архистратига Михаїла було зруйновано. Його використовували як мішень для стрільби танків, бронетранспортерів і гармат. Знищення церкви відбувалось особливо цинічно. Після перших попадань снарядів і руйнувань куполів, на їх місце ставились картонні імітації і по них стріляли знову.
Стрілянина по церкві припинилася після проголошення незалежності України у 1991 році. Відтоді церква стоїть у руїнах, від неї залишився по суті один каркас з деякими елементами оздоблення. Поряд з храмом, через сучасну дорогу, є залишки цвинтаря. Сьогодні існують ініціативи по збереженню вцілілої частини зруйнованого храму та перетворення його у пам’ятник репресій комуністичного режиму. Раз на рік тут проводяться богослужіння в пам’ять про депортованих.